08.08.2017 Справа №607/9298/17
провадження №1кс/607/6510/2017
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Прокуратури Тернопільської області від 29 червня 2017 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову слідчого Прокуратури Тернопільської області від 29 червня 2017 року. Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова слідчого є незаконною.
У судовому засіданні скаржник скаргу підтримав з підстав, викладених в ній. Зазначив, що при допиті в приміщенні прокуратури в якості свідка, слідчий запропонував йому назвати національність, однак, він вважав, що така вимога є незаконною, оскільки національність в паспорті не зазначається, тоді слідчий з зв'язку із цим припинив його допит і він пішов. Після цього просив керівництво доручити досудове розслідування іншому слідчому.
Прокурор в судовому засіданні проти скарги заперечила, слідчому судді прояснила, що досудове розслідування проведено повно, всебічно та об'єктивно, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Заслухавши пояснення скаржника, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Слідчим відділом прокуратури Тернопільської області здійснювалося досудове розслідування внесене в ЄРДР за номером 42017210000000036 від 09.02.2017 року за фатом того, що 09 лютого 2017 року в прокуратуру області надійшла ухвала слідчого судді про внесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про неправомірні дії працівників поліції Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області які полягають у тому, що до ОСОБА_3 надійшло СМС повідомлення банку, а при його зверненні на лінію 102 працівники поліції належно не реагували.
Постановою слідчого від 29 червня 2017 року провадження по справі закрито.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається зокрема з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ст.91 КПК України, в кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Слідчий закриваючи провадження по справі виходив з того, що ОСОБА_3 не назвавши всіх необхідних даних покинув приміщення прокуратури. Вказані мотиви для прийняття рішення про закриття кримінального провадження не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону щодо з'ясування обставин кримінального провадження, передбачених ст. 98 КПК та мотивування процесуального рішення..
Тому слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не перевірено всі доводи скаржника, не наведено мотиви неврахування його доказів та аналіз скарги на наявність ознак складу злочину, слідчий в повному обсязі не з'ясував зазначені заявником обставини, а також не прийняв всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, що ставить під сумнів законність постанови про закриття кримінального провадження, а тому скарга підлягає до задоволення, а постанова слідчого скасуванню.
Керуючись ст.ст.110, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Прокуратури Тернопільської області від 29 червня 2017 року - задовольнити.
Постанову слідчого Прокуратури Тернопільської області від 29 червня 2017 року про закриття кримінального провадження №42017210000000036 від 09.02.2017 року - скасувати.
Направити ухвалу в прокуратуру Тернопільської області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1