Справа № 595/833/17
Провадження №1-кп/595/99/2017
08.08.2017
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017210060000192 від 17 травня 2017 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,
13 травня 2017 року в період часу з 08 год. по 20 год. ОСОБА_4 за допомогою лома, двох молотів, лопати, кирки та зубила, які взяв у себе за місцем проживання, прийшов до недіючого кар'єру, який розміщений за межами населеного пункту на території Заривинецької сільської ради, Бучацького району Тернопільської області між селами Заривинці та Переволока, Бучацького району, Тернопільської області та в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч ст.ст.19,20 Кодексу України про надра, ст.ст.57,125,126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за допомогою лома, двох молотів, лопати, кирки та зубила, незаконно видобув 4 метри кубічних пісковику, який згідно довідки ДП Західукргеологія» НАК «Надра України» №01-899/13 від 25.05.2017 року та постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року (в редакції від 28.12.2001 року №1370) «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 240 КК України, як незаконне видобування корисної копалини загальнодержавного значення.
08 червня 2017 року згідно вимог ст.472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Бучацького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12017210060000192 від 17 травня 2017 року, та обвинуваченим у цьому проваджені ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.240 КК України, істотних для даного кримінального правопорушення обставин та покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 .
Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 КПК України.
Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час судового засідання.
Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст.ст.65,69 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, яка пом'якшуює покарання, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадження може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до вимог ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.
Керуючись ст.ст.314,373,374,474,475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 червня 2017 року між прокурором Бучацького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12017210060000192 від 17 травня 2017 року, та обвинуваченим у цьому проваджені ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.240 КК України та призначити узгодженне сторонами покарання, у виді штрафу в розмірі 400(чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800(шість тисяч вісімсот) грн. із застосуванням ст.69 КК України, визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 (одну) тисячу 700 (сімсот) грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1