Справа № 466/3616/17
«01» серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Глинської Д.Б.
при секретарі Луців К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові, інспектора патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Пилипця Андрія Ігоровича, третьої особи - Головного Управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові, інспектора патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Пилипця Андрія Ігоровича, третьої особи - Головного Управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 12 травня 2017 року о 13:05 год. на вул. Б. Хмельницького, 177 в м. Львові інспектором патрульної поліції м. Львова лейтенантом поліції Пилипцем А.І. було винесено постанову про накладення на нього адмінстративного стянення по справі про адмінітративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія ЕАА №097820.
Як вбачається з вищевказаної постанови від 12 травня 2017 року у місті Львові на вулиці Б.Хмельницького, 177 в автомобіля НОМЕР_1 був відсутній передній бампер передбачений конструкцією, таким чином водій порушив п. 31.4.7 «е» ПДР - керування транспортним засобоми у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики.
На підставі цього його, ОСОБА_1, було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
З вищевказаною постановою він не погоджується, вважає її незаконною, цілком необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України.
Це ґрунтується на тому, що під час руху по вулиці Б. Хмельницького у м. Львові на автомобілі НОМЕР_1 в нього дісно була відсутня частина констракції переднього бамперу, проте це було винятково необхідним, оскільки належний йому автомобіль переміщувався з ремонтних робіт, а саме було демонтовано частину переднього бамперу для проведення його ремонту.
Зважаючи на те, що після демонтажу переднього бамперу належний йому автомобіль знаходився на окраїні міста (територія була неогороджена), врахувавши кримінальну ситуацію в м. Львові, з метою збереження належного йому майна, а саме автомобіля НОМЕР_1 в належному комплектному та технічному стані, у нього виникла невідкладна необхідність доставити автомобіль для подальшого зберігання на подвіря свого дому, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
На його численні спроби пояснити лейтенанту поліції Пилипцю А.І. свою позицію по суті даної справи, працівник патрульної поліції жодним чином не відреагував та невідобразив його поянення в постанові про адміністративне правопорушення серія ЕАА №097820.
На момент інкримінованого правопорушення у нього були справні всі світлові елементи на автомобілі, також номерний знак був розташований на видному місці, жодної небезпеки належний йому автомобіль НОМЕР_1 навколишнім автомобілям та пішоходам не становив.
Зважаючи на вищенаведене, вважає, що працівниками патрульної поліції м. Львова було цілком безпідставно, необгрунтовано та без достатньої правової підстави складено на нього, ОСОБА_1, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому просить дану постанову скасувати.
В судове засідання, яке було призначено на 01 серпня 2017 року о 11.30 год., позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, з якої вбачається, що він підтримує позов та просить розглядати справу за його відсутності.
Представник Управління патрульної поліції у м. Львові в судове засідання, яке було призначено на 01 серпня 2017 року о 11.30 год., не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи. Однак, скерував на адресу суду заперечення на позов, з якого вбачається що він просить відмовити у позові та розглядати справу за його відсутності.
Інспектор патрульної поліції у м. Львові Пилипець А.І. та представник Головного Управління національної поліції у Львівській області в судове засідання, яке було призначено на 01 серпня 2017 року о 11.30 год., не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані в справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні встановлено, що 12 травня 2017 року інспектором патрульної поліції Пилипцем Андрієм Ігоровичем було винесено оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАА №097820, згідно з якою позивач ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340грн. Згідно з вищевказаної постанови позивач ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Smart 451», д.н.з. НОМЕР_2 на вул. Б. Хмельницького, 177 у м. Львові керував транспортним засобом, у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний присрій, чим порушив п.31.4.7 «е» ПДР України.
Ці обставини підтверджуються долученою до справи копією постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАА №097820 від 12 травня 2017 року.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження у випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке порушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278,279,280 КУпАП.
У відповідності до статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої КУпАП дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини 1 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень, в тому числі і ті, за які відповідальність передбачена статтею 121 Кодексу, розгляду у скороченому провадженні не підлягають.
Положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 10, 69, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 9, 14-1, 247, 251, 254, 256, 268, 278,280, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд
позов задовольнити.
Визнати незаконними дії інспектора патрульної поліції лейтенанта поліції Пилипця Андрія Ігоровича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 на підставі постанови серії ЕАА №097820 від 12 травня 2017 року.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №097820, яка винесена інспектором патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Пилипцем Андрієм Ігоровичем 12 травня 2017 року, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (триста сорок гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова може бути повністю або частково оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Д. Б. Глинська