Провадження №2-з/760/236/17
в справі №760/2806/17
02 серпня 2017 року Солом?янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф»про визнання договору недійсним,-
В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, сплачених за вказаним договором.
14 липня 2017 року Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Авто Лайф» та перебувають на розрахункових рахунках товариства.
Свою заяву Позивач обґрунтовує недобросовісним ставленням Відповідача до своїх обов'язків, значним розміром суми, які підлягає стягненню у випадку задоволення позову. Такі обставини свідчать, на думку Позивача, про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у забезпеченні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Подаючи заяву про забезпечення позову Позивач не довів наявності обставин, які могли б свідчити про можливе подальше ухилення Відповідача від виконання судового рішення у випадку задоволення позову, приховування Відповідачем свого майна чи створення інших умов для неможливості виконання рішення суду.
Запропонований Позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, наявні на всіх рахунках товариства неможливо вважати співмірним із заявленими вимогами, оскільки його застосування призведе до фактичного блокування господарської діяльності товариства з настанням негативних наслідків як для самого ТОВ «Авто Лайф», так і для інших юридичних та фізичних осіб - контрагентів товариства.
Виходячи з викладеного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 151-153, 293, 294 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя :