31 липня 2017 року Справа № 910/15718/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,
суддів:Демидової А.М.,
Шевчук С.Р.
перевірив касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр"
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р.
у справі№910/15718/16 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича
провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" та 2. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору недійсним, яка ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. повернута Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" без розгляду
Перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
По-перше. Зі змісту матеріалів судової справи №910/15718/16 вбачається, що господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, з матеріалів також вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. у справі №910/15718/16 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" без розгляду його позовну заяву як третьої особи у справі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. у справі №910/15718/16 було повернуто без розгляду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016р.
Матеріали судової справи №910/15718/16 не містять документів, які б свідчили про залучення заявника касаційної скарги - Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" до участі у справі.
Тобто, заявник касаційної скарги - Публічне акціонерне товариство "Тельманівський кар'єр" є особою, яка не брала участі у справі. Відтак, звертаючись до суду касаційної інстанції з вимогою про скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р., яким було повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" без розгляду, заявник повинен був обґрунтувати, які його права та/або законні інтереси порушені даною оскаржуваною ухвалою з відповідним посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або процесуального права. Водночас, зі змісту касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" вбачається, що останній стверджує, що саме він звертався до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016р., за результатами розгляду якої оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. було повернуто апеляційну скаргу (абзаци 11-12 на арк.2 касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр"). Проте дані твердження Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" суд касаційної інстанції сприймає як недостовірні та такі, що спростовуються наявними у матеріалах судової справи №910/15718/16 процесуальними документами судів попередніх інстанцій, відтак, вони не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України.
Згідно п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;
Відповідно до п.6 ч.1 ст.111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зважаючи на викладені вище обставини, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" підлягає поверненню на підставі п.6 ч.1 ст.111-3 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге. Відповідно до ч.3 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
На останньому аркуші касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" міститься, як вказано, підпис Генерального директора ПАТ "Тельманівсьий кар'єр" ОСОБА_1. Проте до матеріалів касаційної скарги не додано жодних документів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала дану касаційну скаргу. Не містять таких документів і матеріали справи №910/15718/16.
Відтак, зважаючи на вимоги п.1 ч.1 ст.111-3 Господарського процесуального кодексу України за яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" підлягає поверненню на підставі вимоги п.1 ч.1 ст.111-3 Господарського процесуального кодексу України.
По-третє. Згідно вимог ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
У ч.1 ст.1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Проте заявником касаційної скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги іншим учасникам процесу у справі №910/15718/16. Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Неповідомлення сторін у справі про звернення із касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" підлягає повернення заявнику, в тому числі, і з підстави визначеної у п. 3 ч.1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.
По-четверте. В порушення вказаної вище ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за розгляд касаційної скарги у Вищому господарському суді України.
Скаржник зазначає, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим останній не має змоги сплатити судовий збір, а тому він просить його відстрочити до винесення рішення по касаційній скарзі.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Водночас, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України скаржником подане клопотання не обґрунтовано, не надано належних доказів існування вказаних обставин на які посилається скаржник, не додано до скарги доказів на підтвердження можливої наявності необхідних коштів для сплати судового збору у встановленому розмірі протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, а саме не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах 15-денного терміну розгляду його касаційної скарги, , що могло би бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Згідно п.4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню.
Керуючись пп. 1,3,4,6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. у справі №910/15718/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: С.В. Владимиренко
Судді: А.М. Демидова
С.Р. Шевчук