ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.08.2017Справа №910/11840/17
За позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
про відшкодування шкоди в сумі 19 321,15 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача Усенко А.М.(дов. від 03.01.2017)
Від відповідача не з"явився
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 321,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов»язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов»язку здійснити регресну виплату.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2017 порушено провадження у справі №910/11840/17 та призначено до розгляду на 03.08.2017.
В судове засідання 03.08.2017 прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 03.08.2017 не з'явився, але через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що платіжне доручення № 056040 від 17.12.2014 на суму 148 663,29 грн. та відомість № ВПТ-013067 від 10.12.2014 не є доказами понесення фактичних затрат на виплату страхового відшкодування.
Суд прийняв до уваги претензію відповідача.
Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (надалі - позивач) та ОСОБА_2.(надалі - страхувальник) 15.10.2014 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0669175/1809/14 (далі - Договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу-автомобіля «КІА» реєстраційний номер НОМЕР_1(надалі - застрахований автомобіль).
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
25.11.2014 в м. Рівне по вул. Макарова кн. Острозького мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), у якій громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом-автомобілем «ДАФ» реєстраційний номер НОМЕР_2 порушила Правила дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив зіткнення з застрахованим позивачем автомобілем НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень останнього. вказане підтверджується довідкою № 9467031 про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно із вказаною довідкою, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «ДАФ» реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 пункту 10.1., 10.3., 2.3.б Правил дорожнього руху України.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 25.11.2014, підтверджується постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 29.12.2014 (справа №126/4476/14-п).
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до розрахунку матеріального збитку по справі №2300064781 від 01.12.2014, вартість ремонтних робіт автомобіля НОМЕР_3 становить 19 321,15 грн.
У відповідності до страхового акту №2300064781 від 10.12.2014 позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 19 321,15 грн.
Позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 19 321,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 056040 від 17.12.2014 на суму 148 663,29 грн.(оплачено 16 страхових випадків, в тому числі і по автомобіля НОМЕР_3) та відомість № ВПТ-013067 від 10.12.2014.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «ДАФ» реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/6234928, термін дії з 09.02.2014 по 08.02.2015).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «ДАФ» реєстраційний номер НОМЕР_2, з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 19 321,15 грн. з врахуванням франшизи та ліміту відшкодування встановленими полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6234928.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов договору № 06/0669175/1809/14 добровільного страхування наземного транспорту від 15.10.2014, внаслідок настання 25.11.2014 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19 321,15 грн. шляхом перерахування згідно із платіжним дорученням № 056040 від 17.12.2014 на суму 148 663,29 грн., загалом було оплачено 16 страхових випадків, в тому числі і по автомобіля НОМЕР_3, що підтверджується відомістю № ВПТ-013067 від 10.12.2014.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Позивач, виплативши страхове відшкодування отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «ДАФ» реєстраційний номер НОМЕР_2, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № АІ/6234928 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача та здійснення позивачем витрат у розмірі становить 19 321,15 грн. по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Стаття 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що платіжне доручення № 056040 від 17.12.2014 на суму 148 663,29 грн. та відомість № ВПТ-013067 від 10.12.2014 не є доказами понесення фактичних затрат на виплату страхового відшкодування.
Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки відомість № ВПТ-013067 від 10.12.2014 містить всі необхідні реквізити, що свідчать, що до даної відомості внесений і страховий випадок, що відбувся 25.11.2014 в м. Рівне по вул. Макарова кн. Острозького, у якій громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом-автомобілем «ДАФ» реєстраційний номер НОМЕР_2 порушила Правила дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив зіткнення з застрахованим позивачем автомобілем НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень останнього. Загальна сума даної відомості становить 148 663,29 грн., аналогічна сума була сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 056040 від 17.12.2014, відтак у суду немає підстав вважати, що дане платіжне доручення стосується якоїсь іншої виплати, ніж та, що була здійснена у відповідності до вказаної відомості.
Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем, у відповідності до ст. 33-34 ГПК України, не надано суду жодних доказів в спростування викладених у позові обставин та заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Полісом №АІ/6234928 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом 0,00 грн.
Отже, до відшкодування підлягає сума у розмірі 19 321,15 грн., яка заявлена позивачем, у зв'язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення збитків у розмірі 19 321,15 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м.Київ, просп. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) основний борг в сумі 19 321 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять одна) грн. 15 коп., а також 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л. Д.
Дата підписання повного тексту рішення: 07.08.2017.