61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
02.08.2017 Справа № 905/1247/17
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, с. Вовчанка
про: стягнення штрафу у розмірі 25090,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №675 від 17.05.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №ББУ/ЦОФК21/ББ/16 від 06.12.2016р.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, с. Вовчанка про стягнення штрафу у розмірі 25090,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.12.2016р. зі станції Курахівка Донецької залізниці відповідач згідно накладної №52851656 у вагоні №53571220 відправив вантаж - вугілля кам'яне, на станцію Енергодар Придніпровської залізниці. На станції Енергодар Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 25090,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог. Через канцелярію суду надав клопотання від 01.08.2017р., в якому просить суд зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати. Також, через канцелярію суду надав клопотання від 01.08.2017р. про витребування доказів.
Також, представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу до розміру однієї провізної плати.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
06.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Енергодар Придніпровської залізниці відвантажив на адресу ДТЕК Запорізька ТЕС (надалі - вантажоодержувач) за залізничною накладною №52851656 у вагоні №53571220 відправив вантаж - вугілля кам'яне.
При оформленні залізничної накладної №52851656 у вагоні №53571220 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 67700 кг.
В накладній також відображено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.
Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Як встановлено ч.3. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5. ст. 307 Господарського кодексу України (наділі - ГК України), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції Енергодар Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №53571220 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами контрольної перевірки станцією Енергодар Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №040270/1162 від 06.06.2016р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №53571220 на справних 100-тонних вагонних вагах №0213 (держ. повірка 14.09.2016р.) станції Енергодар Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага: брутто складає 89200 кг., тара с бруса 23000 кг., нетто 66200 кг., що менше ваги зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 1500 кг.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що фактично при перевезенні в вагоні №53571220 виявився вага: брутто складає 89200 кг., тара с бруса 23000 кг., нетто 66200 кг., що менше ваги зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 1500 кг. При комерційному огляді виявлено: вагон у технічному відношенні справний. Навантаження в вагоні навалом, вище рівня бортів на 10см. - 15см., вантаж маркований двома поздовжніми борознами по всій довжині вагона, без виїмок і поглиблень. Двері, люка закриті. Течі вантажу немає. НВР по штатному розкладу не передбачено.
Спірний вагон був відправлений з вагою 67700 кг. на станцію призначення за накладною №52851656.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт АА №040270/1162 від 06.06.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.
Згідно технічного паспорту ваг №0213 станції Енергодар Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 2003р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 14.09.2016р.
Відповідно до ч.1. ст. 909 ЦК України та ч.1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1. та ч.2. ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст. 129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційних актах.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладних, засвідчено належним доказом - комерційним АА №040270/1162 від 06.06.2016р.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначених у накладних, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційних актах. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційними актами без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізних документах фактичній масі вантажу у спірних вагонах, відповідачем суду не надано.
Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №53571220 складає 5018,00 грн., заявлений штраф до стягнення у розмірі 25090,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.
Відповідачем заявлено клопотання зменшити розмір нарахованого штрафу до розміру однієї провізної плати у розмірі 5018,00 грн.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України та п.3. ст. 83 ГПК України, ті обставини, що ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що призводить до збитковості діяльності.
Суд також приймає до уваги, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» входять райони проведення антитерористичної операції, у т.ч. Донецька область, с. Вовчанка.
Відповідно до ч.1. ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2. ст. 233 ГК України).
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд приймає до уваги, що ч.1. ст. 550 ЦК України, встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.
Проте, ч.3. ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Доказів того, що неправильне зазначення відповідачем у даному випадку ваги вантажу спричинило збитки для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, матеріали справи не містять.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз застосування ст. 83 ГПК України свідчить про те, що зменшувати розмір штрафу є виключно правом суду, а обставини для застосування вказаної норми є оціночними.
При вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу суд також приймає до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті,
Враховуючи вищенаведене, а також майновий стан відповідача, відсутність доказів негативних наслідків від неправильного зазначення ваги вантажу в накладній, а також те, що порушення зобов'язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого до стягнення штрафу, суд враховуючи положення п.3. ст. 83 ГПК України вважає можливим задовольнити його та зменшити нарахований залізницею штраф до розміру двух провізних плат - 10036,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі 10036,00 грн. за вагон та стягненню з відповідача на користь позивача.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 550, 551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, с. Вовчанка про стягнення штрафу у розмірі 25090,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (85621, Донецька область, с. Вовчанка, вул. Нагорна, буд. 1А; код ЄДРПОУ 33959754) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5; код ЕДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 10036,00 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
В вимогах в частині стягнення штрафу у розмірі 15054,00 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99