Ухвала від 07.08.2017 по справі 520/15463/16-ц

Справа № 520/15463/16-ц

Провадження № 2/520/6231/17

УХВАЛА

07.08.2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Єгорової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 06.12.2016 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що зареєстрований Новою Одеською біржею 28.08.1997 року за №1030/97; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 ? частини квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2016 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено до судового засідання.

Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій представник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2016 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/15463/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме накладено арешт на квартиру №13, загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м., в будинку №58 «б», по Люстдорфській дорозі, в місті Одесі, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

У судове засідання призначене на 05.04.2017 року о 14 годині 30 хвилин, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з'явились, про дату час та місце проведення судового засідання сповіщались належним чином, що підтверджується розпискою про сповіщення дати, часу та місця проведення судового засідання, наявною в матеріалах справи (а.с.83).

Представник позивача ОСОБА_5 04.04.2017 року надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні, на підтвердження чого надала копію витягу з наказу про відрядження до господарського суду Одеської області.

Однак доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 є представником у вказаній справі, та доказів на підтвердження того, що представник здійснила виїзд та перебувала 05.04.2017 року в господарському суді Одеської області під час розгляду справи, до суду представником не надано.

У зв'язку з неявкою позивача та його представника, судове засідання було відкладено на 17 травня 2017 року о 14 годині 30 хвилин.

У судове засідання призначене на 17 травня 2017 року о 14 годині 30 хвилин, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з'явились, про дату час та місце проведення судового засідання позивач був сповіщений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.97).

17.05.2017 року представник позивача ОСОБА_5 надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні, на підтвердження чого надала копію витягу з наказу про відрядження до міста Києва.

Однак доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 є представником у вказаній справі, та доказів на підтвердження того, що представник здійснила виїзд та перебувала 17.05.2017 року в місті Києві, до суду представником не надано.

У зв'язку з неявкою позивача та його представника, судове засідання було відкладено на 07 серпня 2017 року о 10 годині 00 хвилин.

У судове засідання призначене на 07 серпня 2017 року о 10 годині 00 хвилин, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з'явились, про дату час та місце проведення судового засідання сповіщались належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідачі по справі у судовому засіданні 07.08.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наполягали на залишенні позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника без поважних причин, та просили суд одночасно скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Частиною 1 статті 157 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі, зокрема, першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України (1618-15), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання; не повідомили суд про причини неявки, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження поважності причин неявки; заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило; у відповідності до норм Цивільного Процесуального Кодексу України, суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, підлягає залишенню без розгляду.

Як вже зазначалось, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2016 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/15463/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме накладено арешт на квартиру №13, загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м., в будинку №58 «б», по Люстдорфській дорозі, в місті Одесі, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.

Згідно з ч. 3 ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Частиною 6 статті 154 ЦПК України встановлено, що якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням того, що суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, таким, що підлягає залишенню без розгляду, суд у відповідності до вимог ч.6 ст. 154 ЦПК України вважає, що заходи забезпечення позову по цій справі, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2016 року підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 207 ч.1 п.3, 154, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2016 року по цивільній справі №520/15463/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме:

- скасувати арешт з квартири №13, загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м., в будинку №58 «б», по Люстдорфській дорозі, в місті Одесі, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Копію ухвали суду, після набрання законної сили, направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особи, які не були присутні у судовому засідання протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Головуючий Калініченко Л. В.

Попередній документ
68130875
Наступний документ
68130877
Інформація про рішення:
№ рішення: 68130876
№ справи: 520/15463/16-ц
Дата рішення: 07.08.2017
Дата публікації: 09.08.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу