Справа № 502/1218/17
07 серпня 2017 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О. А.,
за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до
Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області
про
встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину
Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області про:
- встановлення факту належності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1;
- визнання за ОСОБА_1, права власності на 3/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнання за ОСОБА_2, права власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_3, яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках по 1/2 частині кожному, оскільки останні його збудували, були в ньому зареєстровані та проживали, але належним чином право власності на майно не оформлювали та правовстановлюючих документів не отримували. Після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 стало належати ? частини житлового будинку та їх доньці ОСОБА_2 - 1/2 частина вищезазначеного майна. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично як спадкоємці за законом прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР. ОСОБА_1 у 2017 р. звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа, однак отримати право власності на житловий будинок не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на зазначене майно. На підставі вищевказаного позивачі просять суд задовольнити позов, встановивши відповідні факти та визнати право власності на спадкове майно.
Представником позивача ОСОБА_1 було надано заяву, згідно якої він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутності.
Позивач ОСОБА_2 надала заяву, згідно якої вона просила суд задовольнити позовні вимоги та розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача - Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, Тітаренко Н.А., в судове засідання не прибув, надав заяву про згоду з позовом та розгляд справи без його участі.
На підставі письмових заяв представника позивача, позивача та представника відповідача суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.169, 197 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
З паспортів позивачів вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1, - з 23.07.1993 року, місцем проживання ОСОБА_1 з 20.07.1979 р. до 13.12.2002 р. зазначено вищезазначену адресу.
Шлюб між ОСОБА_1, 1946 року народження та ОСОБА_3, 1950 року народження, був укладений 02.03.1969 року в м. Кілія Кілійського р/б ЗАГС, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданого 02.03.1969 року, актовий запис № 51. Після реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 було присвоєне прізвище «ОСОБА_3».
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого повторно Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 08.02.2017 р., актовий запис № 197 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Шлюб між ОСОБА_4, 1979 року народження та ОСОБА_2, 1971 року народження, був укладений 28.10.1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського району Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 28.10.1995 р. Після реєстрації шлюбу, ОСОБА_2 було присвоєне прізвище «ОСОБА_2».
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3, виданого повторно Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 69, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Кілійської міської ради № 422 від 08.02.2017, на день смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_2, 1971 р.н., ОСОБА_1, 1946 р.н.
З виписки з рішення виконкому Кілійської міської ради депутатів трудящих № 43 від 13.02.1969 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передано земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1.
Договором від 11.03.1969 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано в безстрокове користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.
Відповідно до технічного паспорту, складеного Кілійським районним бюро технічної інвентаризації, садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 66,8 кв. м., житловою площею 48,9 кв.м. складається з: літ. А - житлового будинку 1969 р. побудови; літ. Б - літньої кухні; літ. В - комори; літ. Г - гаражу: літ. Д - комори; літ. Е - сараю; літ. Ж - сараю; літ. З - сараю; літ. И - навісу; літ. К - вбиральні; № 1-7,І - надвірних споруд.
З довідки КПКРР «Районне бюро технічної інвентаризації» № 293 від 20.04.2015 р., вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності належать ? частки будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з інформаційного листа від 22.06.2017 р. № 283/01-16, приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є. на підставі звернення ОСОБА_1 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 роз'яснив, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.
З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 48152340 від 21.06.2017 р. наданого приватним нотаріусом Юрченко М.Є., вбачається, що за № 60825266 та номером у нотаріуса №80/2017 21.06.2017 р. заведено спадкову справу, спадкодавцем є ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 року, тому суд вважає, що спір слід вирішити на підставі положень ЦК УРСР, дія якого розповсюджується на правовідносини з питань щодо прийняття майна за законом, тобто до 01.01.2004 року.
Відповідно до п. 2 Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків надаються з земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду в безстрокове користування, а побудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовників.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 234, ст. 256 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, житлового будинку, який було збудовано до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Зі ст. 548 ЦК УРСР вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з
застереженнями . Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту
відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З досліджених доказів судом встановлено, що єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, є позивачі, як спадкоємці за законом.
Судом встановлено, що позивачі, які прийняли спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном, позбавлені можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим їх право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11, 209, 212-215, 256 ЦПК, ст. ст. 16 ЦК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, суд -
Позов задовольнити.
Встановити факт належності житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. право власності на 3/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м., житловою площею 48,9 кв.м. який складається з: літ. А - житлового будинку 1969 р. побудови; літ. Б - літньої кухні; літ. В - комори; літ. Г - гаражу: літ. Д - комори; літ. Е - сараю; літ. Ж - сараю; літ. З - сараю; літ. И - навісу; літ. К - вбиральні; № 1-7,І - надвірних споруд, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. право власності на 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м., житловою площею 48,9 кв.м. який складається з: літ. А - житлового будинку 1969 р. побудови; літ. Б - літньої кухні; літ. В - комори; літ. Г - гаражу: літ. Д - комори; літ. Е - сараю; літ. Ж - сараю; літ. З - сараю; літ. И - навісу; літ. К - вбиральні; № 1-7,І - надвірних споруд, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников