справа № 488/2278/17
провадження № 1-кп/488/229/17
03.08.2017 року Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150050001310, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого, працюючого за усною домовленістю, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
19.05.2017 року близько 18 годин 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2 , що належіть потерпілій ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, демонтувавши, таємно викрав частину металевої огорожі зазначеного домоволодіння, вартістю 270 гривень.
З викраденим майном, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на згадану суму.
Крім того, 20.05.2017 року близько 06 годин 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2 , що належіть потерпілій ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, демонтувавши, повторно шляхом вільного доступу викрав частину металевої огорожі зазначеного домоволодіння, вартістю 270 гривень. Однак, довести свій злочинний намір до кінця не змін з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий сусідами потерпілої.
У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю , щиро покаявся і показав, що він дійсно при вищезазначених обставинах 19.05.2017 року близько 18 годин, проходячи поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , вирішив вчинити крадіжку частини металевої огорожі. З цією метою він демонтував одну секцію названої огорожі, після чого, скориставшись допомогою свого знайомого, продав своєї знайомій. Наступного дня вранці, він вирішив викрасти ще одну секцію металевої огорожі названого домоволодіння. З цією метою він, демонтувавши її, почав відходити від місця вчинення злочину, однак був затриманий двома чоловіками, які забрали у нього викрадене.
Крім показань обвинуваченого, вина останнього у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується іншими дослідженими доказами.
Як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_4 , що 19.05.2017 року після 18 години їй стало відомо, що невідомі особи вчинили крадіжку частини металевої огорожі її домоволодіння АДРЕСА_2 . Наступного дня вранці вона дізналась від сусідів, що вони затримали ОСОБА_5 , який демонтував, ще одну частину названої огорожі. Дізнавшись, кому обвинувачений здав викрадене, вона
Показання потерпілої узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
За фактом вчинення крадіжки, яка мала місце 19.05.2017 року.
Відповідно заяви про вчинене кримінальне правопорушення, прийняте від ОСОБА_4 , остання 20.05.2017 року повідомила правоохоронні органи про те, що в період з 16 години 19.05.2017 року по 06 годину 20.05.2017 року невідомі особи викрали частину металевої огорожі її домоволодіння, вартістю 1000 гривен.
Як вбачається з даних протоколу огляду та фото таблиці до нього від 20.05.2017 року, місцем вчинення кримінального правопорушення є територія домоволодіння АДРЕСА_2 , частина металевої огорожі, якої відсутня.
Як вбачається із заяви ОСОБА_6 , остання 20.05.2017 року добровільно видала працівникам поліції секцію металевої огорожі, яку їй продав ОСОБА_5 ..
Присутня під час огляду названої частини огорожі потерпіла ОСОБА_7 , що зафіксовано у відповідному протоколі та фото таблиці до нього від 20.05.2017 року, впізнала її як таку, що належить їй та була викрадена 19.05.2017 року .
Згідно постанови органу досудового розслідування від 20.05.3017 року зазначена секція металевої огорожі визнана речовим доказом по кримінальному провадженню та передана на зберігання потерпілій ОСОБА_7 ..
Як вбачається з даних протоколу пред'явлення особи для впізнання від 20.05.2017 року, свідок ОСОБА_6 серед чотирьох чоловіків впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 19.05.2017 року біля 20 години продала їй секцію металевої огорожі.
За фактом вчинення замаху крадіжку, який мав місце 20.05.2017 року.
Відповідно протоколу огляду та фототаблиці до нього від 20.05.2017 року, була оглянута секція металевої огорожі, присутня під час огляду потерпіла ОСОБА_7 впізнала її як таку, що належить їй та була викрадена 20.05.2017 року..
Згідно постанови органу досудового розслідування від 20.05.2017 року зазначена секція металевої огорожі визнана речовим доказом по кримінальному провадженню та передана на зберігання потерпілій ОСОБА_7 ..
Як вбачається з даних протоколу пред'явлення особи для впізнання від 21.05.2017 року, свідок ОСОБА_8 серед чотирьох чоловіків впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 20.05.2017 року біля 07 годин намагалась викрасти секцію металевої огорожі домоволодіння АДРЕСА_2 .
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення злочину та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо даних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого, потерпілу та дослідженням письмових доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дії останнього, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 185 КК України. Дії обвинуваченого, які виразились у вчиненні ним закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступень тяжкості вчинених злочинів, те, що злочини, які вчинив ОСОБА_5 відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, один з них є незакінченим; та дані про його особу, що обвинувачений раніше в силу ст.. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, перебуває на обліку в ОНД з діагнозом зловживання опіоїдами.
Крім того, суд враховує, що потерпілій під час досудового розслідування працівниками поліції було повернуте викрадене у неї майно, а також бере до уваги прохання потерпілої призначити обвинуваченому найсуворіший вид покарання.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченим своєї винуватості та щире каяття у вчинених ним злочинах.
З урахуванням конкретних фактичних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, та думку потерпілої, з метою виправлення ОСОБА_5 та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, суд вважає, що останньому слід призначити найсуворіший вид покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
В той же час, приймаючи, крім іншого до уваги обставини, які пом'якшують покарання, суд приходить до висновку, що досягти мети виправлення останнього можливо і без ізоляції його від суспільства, тому на підставі положень ст.75 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.. 76 КК України.
Що стосується позовних вимог, заявлених потерпілою , про стягнення з обвинуваченого на її користь матеріальної шкоди, яка пов'язана з відновленням огорожі, у сумі 440 гривень, та моральної шкоди у сумі 2000 гривень, які обвинувачений визнав в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої слід задовольнити в повному обсязі, оскільки остання понесла витрати на відновлення викраденого у неї майна, та зазнала моральних страждань, пов'язаних із ввічнення злочинів, які потягли зміну укладу її звичного життя.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України - у виді позбавленні волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку - 1 рік, та покласти на останнього, на підставі ст.. 76 КК України, обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 440 гривень та моральну шкоду у сумі 2000 гривень.
Речові докази по кримінальному провадженню: дві секції металевої огорожі, що належать потерпілій ОСОБА_7 та знаходяться у неї на зберіганні - залишити в розпорядженні володільці.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення , з особливостями, передбаченими ч. 1, ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1