Справа № 481/563/17
Провадж.№ 2-а/481/16/2017
07 липня 2017 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Ціпивко І.І.
з участю секретаря Гулого С.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Курінної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новий Буг адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Новохристофорівської сільської ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області щодо неприйняття у місячний строк рішення за клопотанням про безоплатну приватизацію земельної ділянки від 22 березня 2017 року в частині, що стосується надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Новохристофорівську сільську раду Новобузького району Миколаївської області розглянути дане клопотання. Свої вимоги мотивує тим, що він являється власником житлового будинку АДРЕСА_1. З метою реалізації своїх прав на землю, його представник ОСОБА_1 22 березня 2017 року звернувся до Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області із клопотанням про безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Незважаючи на сплив місячного строку, визначеного для розгляду даної заяви, відповідач відповіді йому так і не надав.
Представник відповідача Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, Курінна Н.В., подала до суду письмове заперечення на позов, в якому вказує на необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, посилаючись на те, що позивач використав своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок у 1994 році. На той час він був власником житлового будинку АДРЕСА_2, де проживав разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_6 У 1999-2000 року ОСОБА_3 продав даний будинок гр. ОСОБА_7 та з цього часу живе у будинку своєї матері ОСОБА_8 26 квітня 2017 року у приміщенні сільської ради позивачу було надано роз'яснення по даній справ та вручено лист № 104/04.10 від 26 квітня 2017 року щодо неможливості безоплатної приватизації земельної ділянки.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Пощов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Курінна Н.В. позовні вимоги категорично заперечила, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у письмовому запереченні на позов. Просила у їх задоволенні відмовити.
- 2 -
Заслухавши доводи та пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВК № 732223 від 25 травня 2000 року, ОСОБА_3 належить спадкове майно після смерті батька у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1.
22 березня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся із клопотанням до Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.
На згадане вище клопотання позивача, його представнику ОСОБА_1 сільським головою Курінною Н.В. 03 квітня 2017 року було скеровано лист, у якому надано роз'яснення наступного змісту: «сільська рада у своїй роботі керується Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституцією України, тому відсутні повноваження щодо вирішення права про примусове припинення права приватної власності на земельну ділянку, тому для вирішення даного питання по суті пропонуємо звернутися у визначеному законодавством порядку до суду».
Крім цього, 03 квітня 2017 року на спільному засіданні постійних комісій Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, розглядалося клопотання ОСОБА_3 про безоплатну приватизацію земельної ділянки, на якому виступив голова постійної комісії з питань земельної реформи та охорони навколишнього середовища, який повідомив, що рішення по даному питанню приймати не будуть, у зв'язку з незрозумілими вимогами та вирішили виключити його з порядку денного сесії сільської ради.
Додатково 04 квітня 2017 року сільським головою Курінною Н.В. представнику позивача ОСОБА_1 надіслано ще один лист із повідомленням про те, що клопотання позивача від 27 березня 2017 року було доведено до відома депутатів на сесії сільської ради, проте рішень не приймалося у зв'язку із відсутністю пакету документів, а саме: оригіналу державного акту на дану земельну ділянку та копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9
Усі вищеперелічені дії Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області в особі її голови та постійних комісій, не можна розцінювати як протиправну бездіяльність, так як вони свідчать про те, що посадові особи органу місцевого самоврядування не залишали поза увагою клопотання позивача.
Регламентом роботи Новохристофорівської сільської ради 7 скликання від 26.11.2015р. №6 ст. 2.2.1 встановлено, що пропозиції щодо проекту порядку денного сесії вносяться сільським головою, постійними комісіями. Пропозиції для включення до порядку денного сесії попередньо розглядаються на засіданнях постійних комісій, з прийняттям відповідних рішень та рекомендацій.
Частинами 6,7 ст. 118 Земельного кодексу України, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
- 3 -
Ст. 122 ЗК України, якою визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зокрема що сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Такий же обов'язок встановлений ч.3 ст. 24 ЗУ "Про місцеве самоврядування ув Україні" Пунктом 34 ч.1 ст. 26 цього ж закону, визначено виключно компетенцію сільських рад, до яких входять вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин..
Та ч. 6 ст. 46 цього ж закону, якою встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
З огляду на вищевказані норми законодавства, суд вважає що відповідачем в їх порушення, у місячний строк не розглянуто клопотання позивача від 22 березня 2017 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні, на сесії Новохристофорівської сільської ради відповідно до положень ч.ч.6,7 ст. 118, ст. 122 ЗК України, а тому вважає позов в частині зобов'язання сільської ради розглянути на сесії ради згадане клопотання в частині, що стосується надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Ст. 93 КАС України, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на часткове задоволення позову, здійснені позивачем та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, відповідно до задоволених вимог, - в сумі 320 гривень. Витрати, понесені представником позивача на бензин віднести на її рахунок, оскільки вона брала участь у справі як представник органу місцевого самоврядування, а не як приватна фізична особа, а відтак витрати, понесені нею на відрядження до суду повинні оплачуватися із бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суд,-
Позов задовольнити частково. Зобов'язати Новохристофорівську сільську раду Новобузького району Миколаївської області у належний спосіб розглянути клопотання представника позивача ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки від 22 березня 2017 року в частині, що стосується надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути із Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області в користь ОСОБА_3 здійснені ним та документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, у сім 320 (триста двадцять) гривень.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.