Справа № 481/810/17
Провадж.№ 2-а/481/20/2017
07.08.2017 року суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Уманська О.В., розглянувши у скороченому проваджені в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Новобузької районної ради Миколаївської області Гаркавенка Василя Васильовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду з адміністративний позовом, в якому просив визнати протиправними, та такими що перешкоджають депутатській діяльності дії голови Новобузької районної ради Гаркавенка В.В. стосовно ненадання інформації на депутатське звернення та депутатський запит, зобов'язати надати повну і інформацію на депутатське звернення від 07.06.2017 року, та депутатський запит від 13.06.2017 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є депутатом Новобузької районної ради Миколаївської області. Реалізуючи свої владні управлінські функції, позивач 07.06.2017 року подав голові Новобузької районної ради Миколаївської області депутатське звернення, в якому ставилось питання про одержання від ради інформації стосовно звернень Новобузької районної ради та особисто голови Гаркавенка В.В. до органів Держгеокадастру та Національної поліції України стосовно порушень в сфері земельного законодавства. Однак, відповідач вимоги звернення не задовольнив, інформацію щодо поставлених питань не надав. Будучи не задоволеним отриманою відповіддю, позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.. 22 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад» звернувся до відповідача вже із депутатським запитом від 13.06.2017 року в якому просив оприлюднити запитувану інформацію на офіційному сайті Новобузької районної ради, а крім того обґрунтувати правомірність підписання документів та підтвердити повноваження голови районної ради Гаркавенка В.В. виконувати свої посадові обов'язки під час тимчасової непрацездатності, так як зі слів керівника апарату з 07.06.2017 року голова районної ради перебував на лікарняному.
19.06.2017 року відповідач повторно відмовився надавати позивачу інформацію чим перешкодив у здійсненні депутатської діяльності, у зв'язку із чим позивач ОСОБА_1 вимушений звернутись із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із п.1 ч.1 ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
28.07.2017 року до суду надійшли письмові заперечення голови Новобузької районної ради Миколаївської області Гаркавенка В.В. на позов ОСОБА_1 У своїх запереченнях відповідач зазначив, що у першому півріччі 2017 року Новобузькою районною радою було виявлено ряд правопорушень у сфері земельних правовідносин ( самовільне захоплення земель), які були вчинені батьком позивача ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 Про виявлені правопорушення відповідачем було повідомлено Головне управління Національної поліції України та органи Держгеокадастру.
07.06.2017 року до Новобузької районної ради Миколаївської області дійсно надійшло звернення позивача в якому він просив надати йому інформацію, листи та звернення з додатками, які направлялись до правоохоронних органів та Держгеокадастру.
13.06.2017 року позивач ОСОБА_1 направив депутатський запит щодо підтвердження дієздатності голови Новобузької районної ради Миколаївської області, а крім того оприлюднити усі звернення стосовно виявлених порушень в сфері земельного законодавства які протягом 2017 року були направлені до Національної поліції України та органів Держгеокадастру.
Однак відповідач вважає, що запитувана інформація не підлягає оприлюдненню з тих причин, що позивач ОСОБА_1 має реальний конфлікт інтересів між його представницькими повноваженнями та приватними інтересами. Крім того відповідно до Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу яка не може бути поширена без її згоди, а крім того така інформація відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» має обмежений доступ. А звернення районної ради до правоохоронних органів містять інформацію доступ до якої обмежений для запобігання порушень прав осіб та в інтересах суспільства.
Положеннями ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Оцінивши обставини, викладені позивачем у своєму позові, вважаю, що є достатні підстави для прийняття в порядку скороченого провадження законного та обґрунтованого судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Новобузької районної ради Миколаївської області.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» 07.06.2017 року позивач подав на розгляд Голові Новобузької районної ради депутатське звернення, в якому просив: 1) надати інформацію, листи, звернення з додатками, а також відповіді на всі звернення стосовно виявлених порушень у сфері земельного законодавства які Новобузька районна рада та Голова особисто направляли до Національної поліції України та органів Держгеокадастру України протягом 2017 року (а.с. 6).
12.06.2017 року Голова Новобузької районної ради Гаркавенко В.В. на вказане звернення направив позивачу відповідь, що запитувана інформація йому не може бути надана, оскільки звернення належать до матеріалів слідства, а тому не може бути розголошена третім особам до набрання чинності відповідного рішення суду (а.с. 7).
Враховуючи, що відповідач не задовольнив звернення, позивач звернувся до відповідача Новобузької районної ради вже із депутатським запитом, відповідно до ст.. 14, 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Однак 19.06.2017 року за вих. № Ч-03-П1 відповідач повторно відмовив позивачу ОСОБА_1 у наданні інформації, мотивуючи це тим, що відповідь на аналогічний за змістом запит була надана листом від 12.06.2017 року.
Правовий статус депутата, зокрема, районної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена районної ради, визначає, а також гарантії депутатської діяльності встановлює Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року №93-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93 -IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини-виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.
Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.
Разом з цим, згідно із ст. 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.
Порядок розгляду депутатського запиту визначений у ст. 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Так, депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.
Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.
Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради.
Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.
Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.
Аналіз наведених норм показав, що депутат місцевої ради наділений правом вимоги до органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Така вимога викладається у формі письмового депутатського звернення та за своїм змістом складає питання, пов'язані із депутатською діяльністю.
Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року №93-IV визначений обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у відповідний строк розглянути та надати відповідь на порушені депутатом у зверненні питання.
Разом з цим, за правилами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, у разі не задоволення депутатом результатом розгляду свого звернення та у разі ухилення адресатом звернення від вирішення порушених питань, депутат має право внести депутатський запит попередньо або на пленарному засіданні відповідної ради.
Такий запит обговорюється на пленарному засіданні ради із вирішенням питань, пов'язаних з виконанням цього запиту.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів дотримання порядку розгляду депутатського запиту від 13.06.2017 року, запит не було включено до порядку денного пленарного засідання ради, хоча як вже зазначено вище, ст.22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає можливість внесення депутатського запиту як до проведення сесії, так і безпосередньо на сесії, і такий запит в обов'язковому порядку підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради. При цьому законом не передбачено проведення голосування з питань включення чи не включення депутатського запиту до порядку денного сесії.
Крім того у своїй відповіді на депутатський запит ОСОБА_1 відповідач голова Новобузької районної ради Миколаївської області взагалі послався на те, що відповідь на аналогічний за змістом запит була надана.
Тоді як відповідь голови Новобузької районної ради Миколаївської області за вих. №Ч-02-П1 від 12.06.2017 року надавалась на депутатське звернення , що є відмінним від депутатського запиту і не може бути ототожнено .
Щодо посилання відповідача на заборону розповсюдження інформації доступ до якої обмежений із посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації» та Закон України «Про інформацію», то суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до частини 5 якої не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Крім того, суд звертає увагу на те, що 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України було прийнято ЗУ «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки». В Стратегії вказується про те, що ефективний доступ до інформації, якою володіють органи публічної влади, інші суб'єкти, є важливою передумовою для запобігання корупції, виявлення та припинення корупційних діянь. Особливе значення має інформація, яка становить суспільний інтерес, а саме відомості про використання бюджетних коштів, розпорядженням державним та комунальним майном. Доступ до інформації є необхідним інструментом для проведення журналістських розслідувань, стимулювання громадянської активності в антикорупційні сфері.
Відповідно до п. 3.2 постанови № 10 Пленум Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», вказано, що народні депутати України, депутати місцевих рад при виконанні ними депутатських повноважень не можуть бути суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, а тому до відносин зі збирання ними інформації, у тому числі надсилання та розгляду депутатських запитів, депутатських звернень, необхідно застосовувати відповідні положення Закону України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII «Про статус народного депутата України» та Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», а не законодавство про доступ до публічної інформації.
Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідач не довів суду правомірності своїх дій та рішень.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною в справі.
З урахуванням викладеного, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача, підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок.
Керуючись ст. ст.8,9,11,17,71,160-163,183-2,244-2 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії голови Новобузької районної ради Миколаївської області Гаркавенка В.В. щодо ненадання інформації на депутатське звернення від 07.06.2017 року та депутатський запит від 13.06.2017 року.
Зобов'язати голову Новобузької районної ради Миколаївської області розглянути в порядку передбаченому чинним законодавством України депутатське звернення ОСОБА_1 від 07.06.2017 року та депутатський запит від 13.06.2017 року і надати повну інформацію у встановлений законодавством термін.
Стягнути з Новобузької районної ради Миколаївської області за рахунок бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати в сумі 640 ( шестиста сорока ) гривень 00 копійок.
Копію цієї постанови не пізніше наступного дня після її прийняття надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: