Справа № 487/9288/14-ц
Провадження № 2/487/231/15
Іменем України
14.01.2015 року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді - Андрощука В.В.
при секретарі - Забродській Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП, -
22.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП.
У заяві позивач вказував, що є власником транспортного засобу ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1.
12.02.2013 року ОСОБА_3 керуючи т/з ЗАЗ 1102 д/н НОМЕР_2, на перехресті вул. 1 Слобідська та Чигрина в м.Миколаєві, порушив вимоги ПДР, внаслідок чого сталося ДТП, і транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського райсуду м.Миколаєва від 27.03.2013 року, ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні зазначеного ДТП. Відповідно до звіту оцінки колісного транспортного засобу №17/02/2013 від 20.03.2013 року вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ВАЗ2107 д/н НОМЕР_1 з урахуванням зношення складає 22618,70 гривень. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.07.2013 року з ОСОБА_3 на його (позивача) користь стягнуто 500 гривень франшизи, 600 гривень витрат понесених на оплату авто товарознавчого дослідження та 800 гривень моральної шкоди.
У червні 2014 року, він (позивач) надіслав листа з необхідним пакетом документів до Страхової компанії “Лафорт”, якою була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 Однак пакет документів був повернутий, в зв'язку з тим, що абонент за офіційною адресою не перебуває. 04.06.2014 року він звернувся до відповідача, з вимогою щодо виплати за зобов'язаннями ПрАТ “СК “Лафорт” за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, у червні 2014 року ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України надіслало на його адресу лист, у якому зазначило про відсутність підстав для виплати заподіяної шкоди, посилаючись на ст.41 Закону України “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. 23.06.2014 року, він звернувся з заявою про відшкодування збитків розпоряднику майна ПрАТ “СК “Лафорт” - ОСОБА_4, від якого відповіді не отримав.
Посилаючись на зазначені обставини, незаконну відмову ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України у виплаті заподіяної шкоди, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України у відшкодування майнової шкоди 22118,70 гривень.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення.
Представник ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положення ст. 224 ЦПК України.
Оцінивши представлені докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля НОМЕР_3.
12.02.2013 року в м. Миколаєві на перехресті вулиць 1 Слобідська та Чигрина за участю автомобілів НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 та ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 відбулась ДТП, внаслідок якого автомобілі отримали технічні пошкодження.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.03.2013 року винним у ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ “СК Лафорт”.
Відповідно до звіту оцінки колісного транспортного засобу №17/02/2013 від 20.03.2013 року вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ВАЗ2107 д/н НОМЕР_1 з урахуванням зношення складає 22618,70 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.07.2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 500 гривень франшизи, 600 гривень витрат понесених на оплату авто товарознавчого дослідження та 800 гривень моральної шкоди.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про страхування”, страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до ч.1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 41.1. ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.
У червні 2014 року позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із листом щодо стягнення збитків завданих внаслідок ДТП.
Відповідно до листа-відповіді Департаменту врегулювання Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3/1-04/12774 від 12.06.2014 року, МТСБУ не вбачає правових підстав для відшкодування заподіяної шкоди позивачу, оскільки розгляд питання щодо проведення регламентної виплати за зобов'язаннями ПрАТ “СК “Лафорт” за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснена за умов наявності у МТСБУ підтвердження про оголошення ПрАТ “СК “Лафорт” банкрутом.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України, повинен відшкодувати ОСОБА_1 матеріальний збиток, завданий в результаті пошкодження його майна - автомобіля НОМЕР_3 в результаті ДТП, в розмірі визначеному в Звіті оцінки від 20.03.2013, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача, страхового відшкодування в розмірі 22118,70 гривень підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 244 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 88, 213,214, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 22118,70 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 244 гривень.
Рішення вступає в законну силу через десять днів з дня його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядку, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: В.В.Андрощук