Справа № 127/23259/16-к
Провадження № 1-кп/127/249/17
07.08.2017 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 31 травня 2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010004065 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого, не одруженого, студента Технологічно-промислового коледжу Вінницького національного аграрного університету, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2016 року за ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 263 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
Неповнолітній ОСОБА_4 30.05.2016 року близько 17:00 год., перебуваючи в парку ім. Козицького в м. Вінниці, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих спонукань, умисно, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під приводом прослуховування музики, зловживаючи довірою, отримав від ОСОБА_7 музичний МПЗ плеєр марки «Transcend», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1607/16-21 від 14.06.2016 року, 582,11 грн. Після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився музичним плеєром на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що він 30.05.2016 року приблизно о 15:00 год. зі своїми знайомими гуляв по парку. В подальшому вони побачили незнайомого їм хлопця, який слухав музику. Незнайомий хлопець ( ОСОБА_7 ), на його прохання дав їм послухати музику, а він забрав плеєр та пішов до ломбарду з особою на ім'я ОСОБА_8 , щоб запитати, скільки заплатять коштів за плеєр, якщо його здати, а особа на ім'я ОСОБА_9 залишився розмовляти з потерпілим. Йому повідомили, що дадуть 90-100 грн. Потім він пішов гуляти з дівчатами, а його знайомі пішли, проте куди вони пішли, йому не відомо. Ввечері йому зателефонували працівники поліції та повідомили, щоб він повернув плеєр.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 її син, який виховується в повній сім'ї, є ще одна дитина. Після 9 класу, він вступив в Васильківський авіаційний коледж. Можливо з того часу і стало у нього багато свободи, а він дуже довірливий. Одна подія відбулася в грудні 2015 року, а інша через 4 місяці, тому керівництво коледжу дозволило написати заяву та відрахуватися за власним бажанням. В той час ні її, ні батька в місті не було. Дитина забезпечена всім необхідним. На даний час його забрали з навчання та він допомагає з меншою дитиною: забрати з садочка, погуляти та ін. В той час коли сталися події вона була вагітна, народила, а тому не мала можливості більш ретельно дивитися за сином.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 30.05.2016 року він перебував в центрі міста на вул. Козицького біля «Башні». До нього підійшов особа на ім'я ОСОБА_10 та попросив дати плеєр послухати музику. ОСОБА_4 розмовляв з ним не культурно, а тому він розгубився та дав йому плеєр. Дві інших особи, які були з ОСОБА_4 до нього не підходили, проте на його рішення віддати ОСОБА_4 плеєр присутність цих двох осіб вплинуло. Він злякався, плеєр віддав та вважав, що можливо вони його повернуть, проте вони пішли, плеєр не повернули, а він пішов до матері та розповів про все.
З досліджених в судовому засіданні доказів, що надані стороною обвинувачення вбачається, що 30.05.2016 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_7 . Згідно вказаної заяви він просить прийняти міри до невідомих осіб, які 30.05.2016 року близько 17:30 год. в парку ім. Козицького в м.Вінниці під приводом тимчасового користування, шахрайським шляхом заволоділи його МП3 плеєром марки «Transcend» вартістю 400 грн., що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.05.2016 року.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 31.05.2016 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1607/16-21 від 14.06.2016 року, вартість музичного МПЗ плеєра марки «Transcend» на день вчинення злочину, з урахуванням зносу, могла становити 582,11 грн.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 30.06.2016 року та постанови про визнання предмету речовим доказом від 30.06.2016 року МР3 плеєр марки «Transcend» в корпусі чорного кольору оглянуто, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано законному представнику потерпілого ОСОБА_11 .
Заслухавши показання обвинуваченого, законного представника обвинуваченого, потерпілого, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються.
Суд приймає до уваги показання неповнолітнього обвинуваченого, оскільки він повідомив, що дійсно 30.05.2016 року він підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та під приводом послухати музику, отримав від потерпілого плеєр, з місця злочину з плеєром зник та розпорядився ним на власний розсуд, що підтверджується змістом заяви потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, його показаннями в судовому засіданні, згідно з якими обвинувачений заволодів його майном, висновком експерта, який підтверджує вартість майна та постановою, відповідно до якої плеєр визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вказане надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого є доведеною, оскільки подані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_4 на заволодіння чужим майном, корисливий мотив його дій та об'єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети.
Оцінивши сукупність доказів у справі, врахувавши положення ст. 337 КПК України, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67, 103 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості розвитку неповнолітнього, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 14.06.2016 року № 20-2332 вбачається, що ОСОБА_4 на обліку в закладі не перебуває.
Відповідно до довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» № 1446 від 07.06.2016 року обвинувачений на диспансерному наркологічному обліку в закладі не перебуває.
З повідомлення Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області вбачається, що неповнолітній ОСОБА_4 з 11.03.2016 року по теперішній час перебуває на профілактичному обліку в секторі Вінницького ВП (напрямок роботи з дітьми) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Згідно з висновком обстеження житлово-побутових умов проживання, неповнолітньому ОСОБА_4 створені належні умови для проживання та розвитку.
З характеристики ТОВ «ЖЕО» від 21.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 та скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_4 не надходило.
Відповідно до довідки КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» про стан здоров'я від 28.10.2016 року, ОСОБА_4 на «Д» обліку не перебуває.
Згідно вимоги про судимість від 24.06.2016 року, обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення злочину не судимий. Засуджений 18.11.2016 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 263 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення злочину не судимий, вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочинів визнав, шкоду відшкодовував, скарг на його поведінку за місцем проживання не надходило, на даний час офіційно працює та має самостійний дохід.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, молодого віку обвинуваченого, вчинення вказаного злочину неповнолітнім, наявності ознак щирого каяття та відшкодування шкоди, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді штрафу, оскільки призначення інших видів покарань не досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
При цьому суд враховує положення ст. 99 КК України та данні, що підтверджують наявність в ОСОБА_4 самостійного доходу, оскільки він працює, та особистих накопичень, що підтверджено довідкою про стан його рахунку.
Враховуючи, що ОСОБА_4 злочин вчинено до постановлення попереднього вироку, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та з врахуванням видів призначених покарань вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 18.11.2016 року допускає до самостійного виконання.
Крім того обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи становлять 352,40 гривень та вирішити питання щодо речових доказів відповідно до ст. 100 КК України.
Керуючись ст. 65-67, 102, 190 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 гривень.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2016 року виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 352,40 грн.
Речові докази, а саме: МР3 плеєр марки «Transcend» в корпусі чорного кольору, який передано потерпілому ОСОБА_7 на зберігання - залишити ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: