Cправа № 127/15029/17
Провадження № 2/127/4586/17
Іменем України
04 серпня 2017 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді - Гриневича В.С.,
при секретарі: Марценюк А.М.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/15029/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 34895,55 грн., -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває справа №127/15029/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 34895,55 грн.
03.08.2017р. до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у вказаній справі шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме:
- земельну ділянку, розташовану за адресою: Вінницька область, Томашпільський район с/рада Антонівська, площею 1,9511 га, кадастровий номер 0523980600:01:001:0147, реєстраційний номер 990152805239, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії та номер ВН 049124, виданий 04.02.2004 року Томашпільський районним відділом земельних ресурсів;
- земельну ділянку, розташовану за адресою: Вінницька область, Томашпільський район с/рада Антонівська, площею 1,9513 га, кадастровий номер 0523980600:01:001:0145, реєстраційний номер 989931705239, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії та номер ВН 049124, виданий 04.02.2004 року Томашпільський районним відділом земельних ресурсів.
Цією ж заявою заявник просила до набрання законної сили рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вищевказаних земельних ділянок.
Вказана заява передана на розгляд судді Гриневичу В.С. 04.08.2017р.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У поданій до суду заяві представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на дві земельні ділянки площею 1,19511 га та 1,9513 га, які розташовані в Томашпільському районі Вінницької області та належать відповідачеві на праві приватної власності та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вищевказаних земельних ділянок.
Обґрунтовуючи вказану заяву заявник вказує на те, що ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовляється погасити борг перед ОСОБА_1, при неодноразовій розмові повідомив, що не бажає сплачувати кошти, а відтак у позивача виникли об'єктивні підстави вважати, що відповідач, дізнавшись про наявність цивільної справи в суді про стягнення з нього боргу, реалізує наявне у нього майно іншій особі або переоформить його на іншу особу спеціально з метою унеможливити в подальшому виконання рішення суду.
Однак, заявником до заяви не додано жодного доказу на підтвердження обставин зазначених в заяві, а самі посилання на наявність таких обставини суд вважає лише припущеннями позивача та його представника, а відтак позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо вищевказаних земельних ділянок №93666177 від 04.08.2017р. та №93664848 від 04.08.2017р. вбачається наступне:
- земельна ділянка розташована за адресою: Вінницька область, Томашпільський район с/рада Антонівська, площею 1,9511 га, кадастровий номер 0523980600:01:001:0147 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та передана ним в оренду СТОВ «Кряж і К» згідно договору оренди №724 від 26.07.2016р. з терміном оренди до 01.12.2016р.
- земельна ділянка розташована за адресою: Вінницька область, Томашпільський район с/рада Антонівська, площею 1,9511 га, кадастровий номер 0523980600:01:001:0145 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та передана ним в оренду СТОВ «Кряж і К» згідно договору оренди №378 від 26.07.2016р. з терміном оренди до 31.12.2016р.
Таким чином, судом встановлено, що земельній ділянки на які представник позивача просить накласти арешт, ще за довго до звернення позивача до суду з даним позовом були передані в довгострокову оренду СТОВ «Кряж і К», а відтак твердження представника позивача, що відповідач, дізнавшись про наявність цивільної справи в суді про стягнення з нього боргу, реалізує наявне у нього майно іншій особі або переоформить його на іншу особу спеціально з метою унеможливити в подальшому виконання рішення суду, є лише нічим не підтвердженням припущенням.
Крім того, як зазначено вище, при вирішенні питання щодо забезпечення позову суд повинен з'ясувати чи відповідає вид забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Однак, жодних доказів щодо грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок матеріали справи не містять, а тому виходячи із засад розумності суд вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на дві земельні ділянки не є співмірними з позовними вимогами про стягнення з відповідача 34895,55 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження достатньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/15029/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 34895,55 грн., відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: