Справа № 149/2056/17
підготовчого судового засідання
03.08.2017 року м.Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальні провадження №12017020330000322 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, пенсіонера, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3ст. 369 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 15.06.2017 року до 20.06.2017 року , більш точну дату і час не встановлено, ОСОБА_4 , будучи пенсіонером ОВС (остання посада - співробітник відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУНП у Полтавській області), на виконання прохання підозрюваного за ч. 1, 2 ст. 190 КК України ОСОБА_6 щодо законного вирішення юридичних питань у кримінальному провадженні № 2015020330000910, у т.ч. відшкодування матеріальних і моральних збитків потерпілим та можливе прийняття рішення слідчим про закриття даного кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України отримав від останнього 1200 доларів США, при цьому не повідомляючи ОСОБА_6 про свій злочинний намір надати слідчому Хмільницького ВП ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за прийняття ним завідомо незаконного рішення про припинення кримінального переслідування та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , оскільки будучи колишнім працівником МВС України розумів, що дане діяння є кримінально караним та достовірно знав підстави та юридичний механізм закриття кримінальних проваджень у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.
З метою реалізації свого злочинного наміру, 21.06.2017 року о 10:00 ОСОБА_4 прийшов до Хмільницького відділення поліції, що по вул. Небесної Сотні, 47 в м. Хмільник Вінницької області та зустрівшись зі слідчим ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він є службовою особою, яка займає відповідальне становище та уповноважений на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 12015020330000910 від 24.12.2015 року, діючи у інтересах ОСОБА_6 , у ході розмови висловив словесну пропозицію надати ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 1500 доларів США за прийняття в інтересах ОСОБА_6 ряду незаконних процесуальних рішень, у т.ч. не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12015020330000910 від 24.12.2015 року зареабілітуючих підстав, тобто вчинення службовою особою, яка займаєвідповідальне становище в інтересах ОСОБА_6 незаконних дій з використанням наданого їй службового становища.
Продовжуючи свій злочинний намір 21.06.2017 року, о 12:30, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні кабінету № 54 Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Хмільник, вул. Небесної Сотні, 47, діючи з прямим умислом та розуміючи що надає неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, у ході розмови зі слідчим Хмільницького ВИ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 надав останньому грошові кошти в сумі 1200 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 12 штук, що згідно курсу Національного банку України становить 31 241, 808 гривень, поклавши їх на стіл, після чого був затриманий працівниками поліції.
Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
31.07.2017 року між прокурором Калинівської місцевої прокуратури, обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 369 КК України та фактичних обставин зазначеного кримінального правопорушення. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та встановленням 2 (двох) років іспитового строку з одночасним покладенням на нього обов'язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, вказавши на добровільність її укладення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурору та обвинуваченому зрозуміло, що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
При призначенні обвинуваченому міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Також суд приймає до уваги наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена, а обвинуваченому належить призначити узгоджене сторонами угоди покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 31 липня 2017 року про визнання винуватості укладену між прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки та на підставі ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі:
- грошові кошти в сумі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США, які поміщено на зберігання до сховища цінностей АБ «Укргазбанк» підлягають конфіскації, у відповідності до п. 5 ч. 9ст. 100 КК України.;
- 800 (вісімсот) доларів США, 8200 (вісім тисяч двісті) гривень та 190 (сто дев'яносто) гривень, які поміщено на зберігання до сховища цінностей АБ «Укргазбанк» повернути ОСОБА_4 ;
- СD диск «Реrfео», мікро SD карта ємністю 2 Гб з відео- аудіо записами каб. № 54 СВ Хмільницького ВП ГУНП у Вінницькій області від 21.06.2017 року, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у виді застави в розмірі 32 000 грн. Після набрання вироком законної сили заставу, в розмір 32 000 грн., які внесенні: одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, депозит 37 315 033 000 401, код ЄДРПОУ 26286152, банк державне казначейство України, м. Київ МФО 820172, повернути заставодавцю - ОСОБА_8 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1