Справа № 694/919/17 1-кс/694/174/17
про застосування запобіжного заходу - домашній арешт
02.08.2017 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Звенигородського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Катеринопіль Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше судимого
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
02.08.2017 слідчий Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 в ніч із 22.07.2017 на 23.07.2017, шляхом віджиму металопластикового вікна проник через вказане вікно до квартири АДРЕСА_2 , де діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав належні ОСОБА_7 , бувші у використанні телевізор «Samsung UE32C5000QW», вартістю 4450 гривень, планшет «DEXP Ursus 10P» фотоапарат «Panasonik DMC-FS35» грошові кошти в сумі 5000 доларів США, та 5000 гривень, після чого із викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди.
Він же, в період з 01 липня до 04 липня 2017 року, у невстановлений слідством час, з метою крадіжки чужого майна, шляхом віджиму металопластикового вікна квартири АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, проник всередину, звідки таємно, з корисливих мотивів викрав сорокадюймовий плазмовий телевізор «Samsung», ноутбук «Aser», золоті прикраси, а саме дві обручки та ланцюжок, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальної шкоди. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Вказана подія 05.07.2017 року внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за № 12017250140000766 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
02.08.2017р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного злочину є обґрунтованою, в матеріалах справи є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які свідчать про наявність ознак злочину, а саме: протоколи відібрання усної заяви про вчинення злочину; покази потерпілих; протоколи огляду місця події; протоколи допиту свідків.
Крім того, слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, а саме: попередження можливості переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Дані ризики слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено максимальне покарання у вигляді від трьох до шести років позбавлення волі, що дає достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування. Крім того, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено та у ньому необхідно провести ряд слідчих дій за участю свідків, це дає органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Слідчий Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав повністю та просить його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав дане клопотання та просить його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення даного клопотання заперечили, просили застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме, - домашній арешт. Також просили врахувати особу підозрюваного та відсутність доказів про можливі ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити нове або продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній підозрюється.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
02.08.2017р. йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя, вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком до шести років, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, майновий стан підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; враховуючи те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, не дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а для запобігання ризикам, які зазначено у клопотанні та наведено у судовому засіданні, вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання підлягає задоволенню.
Посилання прокурора на те, що відсутність роботи та джерела прибутку свідчить про можливість вчинення підозрюваним нових злочинів слідчий суддя не знаходить переконливим так само як і ризик можливості впливу на свідків.
Слідчий суддя вважає, що немає достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження
Тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 діяння не може бути самостійно покладена в основу рішення про тримання його під вартою.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Відповідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З огляду на вищевикладене, обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суперечить нормам Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.
При прийнятті такого рішення слідчим суддею враховано особу підозрюваного, те, що він в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, наявність місця постійного проживання. Також слідчим суддею враховано ставлення підозрюваного до скоєного та формальний підхід слідчого та прокурора до поданого клопотання та його підтримання.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131-132, 176-178, 181,184, 193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
клопотання слідчого Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком 60 днів із застосуванням електронних засобів контролю.
Строк домашнього арешту обчислювати з 02 серпня 2017 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з свідками, експертами та потерпілими за відсутністю слідчого або прокурора.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_6 , слідчому, захиснику, та прокурору для контролю за її виконанням.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1