Справа № 552/786/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2110/17Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
03 серпня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді:Чумак О.В.
суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2016 року по справі за поданням державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2016 року тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань.
Виконання ухвали покладено на Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26).
Із вказаною ухвалою суду не погодилася ОСОБА_2 та оскаржила її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу місцевого суду скасувати та відмовити у задоволенні подання державного виконавця, оскільки про існування кредитної заборгованості дізналася випадково та не ухиляється від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 15.02.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 50176795 з виконання виконавчого листа № 552/786/15ц, виданого 19.06.2015 р. Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 31406,38 грн. Встановлено строк боржнику самостійно виконати рішення до 22.02.2016 р (а.с. 4,5).
Копія постанови отримана боржником 29.02.2016 р. під підпис (а.с. 74).
Постановою головного державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 11.08.2016 р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, заборонено здійснювати відчуження належного їй будь-якого майна (а.с. 75).
08.08.2016 р. представник стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до органу ДВС з заявою про звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань.
Згідно актів державного виконавця від 09.06.2016 р., 15.08.2016 р., 01.09.2016 р., при виході за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, двері не відчиняють. Залишено вимогу з'явитись до державного виконавця (а.с.9-11).
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що в боржника ОСОБА_2 є невиконані зобов'язання за рішенням суду, на виклики державного виконавця вона не з'являється, тому дійшов висновку про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).
Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:
- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);
- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).
Обґрунтовуючи подання, державний виконавець послався на те, що в ході проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом, ним здійснювалися неодноразові виходи за місцем проживання боржника, яка не відчиняла двері. На залишені письмові вимоги про явку до ДВС боржник не з'являлася, що на думку державного виконавця свідчить про умисне ухилення від виконання судового рішення. На підтвердження зазначених обставин виконавцем надано суду копії відповідних актів про здійснення виходу за місцем проживання боржника, про які вказувалося вище.
Разом з тим, акти державного виконавця від 09.06.2016 р., 15.08.2016 р. та 01.09.2016 р., не свідчать про умисне та свідоме ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання судового рішення про стягнення заборгованості.
Інших переконливих доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_2 свідомо, умисно ухиляється від виконання судового рішення, державним виконавцем не надано ні в місцевому, ні в апеляційному судах.
Отже, висновки суду першої інстанції про задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є передчасними, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312 ч.1 п.2, ст.ст.314,315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2016 року скасувати. Постановити нову ухвалу.
У задоволенні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, - відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя /підпис/ О. В. Чумак
Судді: /підпис/ Т.О.Кривчун
/підпис/ Л.І.Пилипчук
Суддя Апеляційного
суду Полтавської області О.В.Чумак