Справа № 537/5946/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1436/17Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
25 липня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
при секретарі: Радько О.М.
за участю адвоката - Шмельова М.М.
відповідача - ОСОБА_3
третьої особи - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного аціонерного товариства "Альфа-Банк"
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2017 року
по справі за позовом Публічного акціорнерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У жовтні 2014 року Публічне акціорнерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначало, що 06 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №490075529, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати боржнику кредит у сумі 12 372,34 дол. США, а ОСОБА_4 в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, що випливають з кредитного договору, 06 червня 2008 року ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 уклали договір поруки №490075529-П з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_3, як поручитель, поручилася за виконання обов'язків ОСОБА_4, які виникли на підставі кредитного договору, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.
Також позивач вказував, що він свої зобов'язання за Договором виконав, надавши ОСОБА_4, кредит у сумі 12 372,34 дол. США. Проте, позичальник, в порушення умов договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 02 жовтня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 84 721 грн. 92 коп., яку позивач просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_3
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 січня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 липня 2016 року заочне рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 січня 2015 року - скасовано.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціорнерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціорнерне товариство «Альфа-Банк» оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило оскаржуване ним судове рішення - скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
На апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» своє заперечення надала ОСОБА_3, в якому, спростовуючи доводи апелянта, просила апеляційну скаргу - відхилити, а оскаржуване рішення районного суду - залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої ін.-станції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, при-ходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 06 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого з 19 серпня 2009 року є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №490075529, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_4 кредит в сумі 12 372,34 дол.США з цільовим використанням кредиту - на придбання транспортного засобу, зі сплатою процентів в розмірі 15,5 % річних та зі строком повернення до 06 червня 2013 року.
В свою чергу, ОСОБА_4 в порядку та на умовах, що визначені Договором, зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього.
06 червня 2008 року, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, що випливають з договору кредиту, між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №490075529-П з подальшим внесенням змін та доповнень.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичаль-ником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Нормами ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки порчитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За умовами договору поруки №490075529-П від 06 червня 2008 року, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником та поручителем будь-яких обов'язків, встановлених Договором, в тому числі, у разі затримання сплати частини кредиту та або процентів за його користування, щонайменше як один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.
Також судом встановлено, що 23 січня 2009 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та боржником ОСОБА_4, було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, яким змінено базові умови кредитування, а саме дату остаточного повернення кредиту - 06 червня 2017 року.
Згідно наявних у справі доказів, поручитель - ОСОБА_3 була ознайомлена з зазначеним договором та надала згоду на зміну умов кредитного дговору.
Окрім того, судом встановлено, що 23 жовтня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4, було укладено договір про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, яким банк збільшив розмір кредиту та додатково надав позичальнику грошові кошти в сумі 84 597 грн. 50 коп. строком до 06 серпня 2018 року включно. Розмір процентів за користування сумою грошових коштів складає 19%
Звідси вірним є висновок суду, що укладенням зазначеного договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, збільшено обсяг зобов'язань позичальника ОСОБА_4 за договором кредиту.
В свою чергу, за умовами п. 5.4 договору поруки №490075529-П, укладеного 06 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3, у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором, передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив в тому числі і з того, що позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують факт повідомлення поручителя про зміну істотних умов договору.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, складена позивачем 14 жовтня 2014 року, із зазначенням наявної заборгованості відповідача станом на 02 жовтня 2010 року та надійшла до суду 27 жовтня 2014 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, договір про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, яким було збільшено розмір кредиту та продовжено строк виконання зобов'язань до 06 серпня 2018 року, датований 23 жовтня 2014 року, тобто в проміжок часу між складанням позовної заяви та зверненням з нею до суду.
З урахуванням зазначених обставин, ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 листопада 2016 року, задоволено клопотання ОСОБА_3 та її представника Шмельова М.М. про витребування у позивача інформації щодо наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем за договором кредиту, із врахуванням внесених до нього змін у зв'язку із укладенням 23 жовтня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 договору про внесення змін і доповнень №2 до вищевказаного кредитного договору /а. с. 155/.
Зі змісту довідки №98596-23.1 від 22 грудня 2016 року, наданої ПАТ «Альфа-Банк», вбачається, що кредитний договір №490075529, укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 06 червня 2008 року, було переукладено 23 жовтня 2014 року згідно з Договором про внесення змін і доповнень №2 до Кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, а також підтверджено відсутність простроченої заборгованості за цим договором станом на 12 січня 2015 року / а. с 181/.
Окрім того, факт відсутності простроченої заборгованості за договором №490075529 від 06 червня 2008 року також підтверджується дослідженими в судовому засіданні іншими доказами, а саме довідкою за вих. №48817150-24, наданої Відділенням «Кременчуцьке» ПАТ «Альфа-Банк» 07 червня 2016 року, довідкою за вих. №68794-23.1, наданої Відділенням «Кременчуцьке» ПАТ «Альфа-Банк» 29 серпня 2016 року, листом ПАТ «Альфа-Банк» від 17 листопада 2016 року.
Таким чином, судом встановлено факт відсутності простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_4 за договором кредиту №490075529, укладеного 06 червня 2008 року, який було переукладено відповідно до Договору про внесення змін і доповнень №2 від 23 жовтня 2014 року, а також підтверджено факт сплати останнім платежів за даним договором згідно графіку платежів, що є невідємною частиною договору кредиту.
За наведених обставин, правильним є висновок суду про те, що зобов'язання за договором кредиту позичальником ОСОБА_4 не порушені та виконуються належним чином, а тому відсутні правові для задоволення позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» щодо стягнення на його користь з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту, обра-хованої позивачем станом на 02 жовтня 2014 року, без урахування укладеного 23 жовтня 2014 року договору про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року.
Надання позивачем до суду апеляційної інстанції копії договору поруки від 23 жов- тня 2014 року, укладеного між банком та поручителем ОСОБА_3, не спростовує наявних у справі доказів та висновків суду щодо відсутності на час вирішення даного спору простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_4 за договором кредиту №490075529, укладеного 06 червня 2008 року, з урахуванням договору, укладеного 23 жов-тня 2014 року про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору, а відтак - відсутності підстав стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи районним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог закону, тому підстав для його скасування - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного аціонерного товариства "Альфа-Банк" - відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М.
Судді: /підписи/ Дряниця Ю.В.
Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя: Бондаревська С.М.