Справа № 368/853/17
Провадження № 1-в/368/127/17
"07" серпня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
При секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника ВК : ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кагарлику:
- подання начальника Державної установи ВК - 115 Київської області ОСОБА_6 , погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким на підставі ст.. 82 КК України у відношенні засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, який проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 18.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 286 КК України за ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 13.04.2016 року згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.11.2009 по 16.11.2009 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
- клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, - на виправні роботи, суд, -
07.07.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло кримінальне провадження за поданням Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , погоджене з головою спостережної комісії при Кагарлицькій рейдержадміністрації ОСОБА_7 про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким, без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у відношенні засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, який проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 18.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 286 КК України за ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 13.04.2016 року згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.11.2009 по 16.11.2009 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
07.07.2017 року системою автоматичного документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1
18.07.2017 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про призначення кримінального провадження до розгляду, окрім того, в даній ухвалі прийнято рішення про проведення судового засідання по кримінальному провадженню в режимі відеоконференції з ВК - 115.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 подання ВК - 115 підтримав, та підтримав своє клопотання про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, - на виправні роботи.
На запитання складу суду засуджений повідомив, що під час відбування покарання постійно працював, мав добру поведінку.
За час відбування покарання має 9 заохочень за сумлінну поведінку, добросовісне відношення до праці, за активну участь в культурно - масовому житті установи.
При можливому звільненні з місць позбавлення волі він має твердий намір влаштуватися на роботу, щоб продовжувати виплачувати потерпілим моральну шкоду, запдіяну злочином, який він вчинив.
В судовому засіданні представник ВК - 115 ОСОБА_4 клопотання ВК - 115 підтримав, так як вважає, що засуджений ОСОБА_5 за весь час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, став на шлях виправлення, тому заслуговує на застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким згідно ст. 82 КК України, так, має дев'ять заохочень від керівництва установи за добросовісне відношення до праці, сумлінну поведінку, активну участь в культурно - масовому житті установи.
Що ж стосується клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього більш м'якого покарання у виді випраних робіт, то вирішення даного питання поклав на розсуд суду.
В судове засідання представник трудового колективу не з'явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника трудового колективу, в якій він просить суд слухати справу без його участі, клопотання ВК та клопотання засудженого підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 подання ВК № 115 підтримав, не заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо застосування до нього такого виду більш м'якого покарання, як виправні роботи, зважаючи на обставини, які були досліджені судом в судовому засіданні.
В судове засідання представник спостережної комісії при Кагарлицькій райдержадміністрації не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали подання, клопотання засудженого про застосування щодо нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт, приходить до висновку щодо задоволення подання Кагарлицької виправної колонії ( 115 ) Київської області, погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, та задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо застосування до нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Обґрунтування судом призначення засудженому ОСОБА_5 більш м'якого покарання у виді виправних робіт.
Так, що стосується задоволення клопотання ВК № 115 щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 більш м'якого покарання, то клопотання слід задовольнити, так як засуджений ОСОБА_5 повністю підпадає під положення ст. 82 КК України, - заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
Крім того, суд наголошує на тій обставині, що призначення більш м'якого виду покарання засудженому є пільгою засудженого, який повинен своєю позитивною поведінкою довести ту обставину, що він заслуговує на застосування до нього більш м'якого покарання, зокрема, у виді виправних робіт.
Так, вищевказану пільгу засуджений повинен отримати лише після виконання вимог, які прямо та чітко зазначені в ч. 3 ст. 82 КК України, де, зокрема, зазначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Що стосується фактичних обставин справи, то судом в судовому засіданні встановлено, що:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянин України, який проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:
- 18.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 286 КК України за ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 13.04.2016 року згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.11.2009 по 16.11.2009 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
Початок строку покарання: «13» березя 2015 року.
Кінець строку покарання: «13» лютого 2022 року.
1\3 строку покарання: «15» червня 2017 року.
Не відбутий термін покарання станом на 07.08.2017 року становить 4 роки 190 днів.
В Кагарлицьку виправну колонію Київської області (115) прибув із Вінницької УВП (№1), де утримувався з 1.03.2015 року, де за час перебування дисциплінарних стягнень та заохочень не мав.
По прибуттю в ВК - 115 «15» квітня 2015 року працевлаштований різноробочим на виробництві установи.
До праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно.
За час відбуття покарання характеризується позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно.
Так, за час перебування в місцях позбавлення волі 9 раз заохочувався керівництвом установи за добросовісне відношення до праці та зразкову поведінку, добросовісне відношення до праці, активну участь в культурно - масовому житті установи, дисциплінарних стягнень, в тому числі погашених чи знятих в установленому порядку, не має.
1. 02.07.2015 р. За активну участь в спортивних заходах на День Подяка Нач. ВК
Конституції України.
2. 28.08.2015 р. За активну участь в спортивно - масових заходах Подяка Нач. ВК
до 24 - річчя Незалежності України.
3. 14.01.2016 р. За добросовісне виконання робіт по ремонту млина. Подяка Нач. ВК
4. 26.05.2016 р. За сумлінне ставлення до праці на контрагентському Подяка Нач. ВК
об'єкті ТОВ «Світанок».
5. 30.06.2016 р. За активну участь в спортивних заходах до дня Подяка Нач. ВК
відкритих дверей.
6. 25.08.2016 р. За активну участь в спортивних заходах до Подяка Нач. ВК
25 - річчя Незалежності України.
7. 20.10.2016 р. За добросовісне відношення до праці на Подяка Нач. ВК
контрагентському об'єкті ТОВ «Візит».
8. 09.03.2017 р. За добросовісне відношення до роботи на зернотоку Подяка Нач. ВК
9. 22.06.2017 р. За добросовісне відношення до праці на зернотоку Подяка Нач. ВК
Дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих, чи погашених в установленому порядку, немає.
Слід зазначити, що за весь період відбування покарання засуджений поводить себе правильно, з адміністрацією колонії - коректний та ввічливий, в колективі засуджених не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє.
Засуджений ОСОБА_5 свою вину в скоєному злочині визнав та розкаюється.
Засуджений ОСОБА_8 став на шлях виправлення і заслуговує, на думку учасників процесу, зокрема, представника ВК - 115, прокурора, згідно ст. 82 КК України, заміни покарання більш м'яким покаранням, та, на думку суду, на виправні роботи.
Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.
Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.
Так, згідно ст. 82 КК України:
1. Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
2. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як видно з матеріалів подання, пояснень представника ВК № 115, пояснень самого засудженого ОСОБА_5 , останній став на шлях виправлення.
Про даний факт, окрім іншого, свідчить висновок, який міститься в характеристиці засудженого, та який міститься в матеріалах справи, в якому зазначено, що засуджений ОСОБА_5 зарекомендував себе з позитивної сторони, став на шлях виправлення, тому заслуговує на застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким згідно ст.. 82 КК України.
4. Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Отже, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 був засуджений 18.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 286 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Санкція ч. 3 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно, згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 КК України, засуджений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
Відповідно до положень ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_5 вчинив необережний злочин.
Відповідно, як де - юре, так і де - факто ОСОБА_5 підпадає під положення п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 07.08.2017 року відбув більше, ніж 1\3 частину покарання, так як 1\3 строку покарання засудженим ОСОБА_5 відбута 15 червня 2017 року.
Що ж стосується застосування до засудженого ОСОБА_8 більш м'якого покарання у виді виправних робіт, то при вирішенні даного питання судом були враховані як формально - юридичні підстави, так і оціночні підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, які передбачені частиною третьою ст. 82 КК України.
Так, що стосується формально - юридичних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням було враховано, що на час слухання справи засудженим ОСОБА_5 було відбуто більше, ніж 1/3 частина покарання, яке було призначено на підставі вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2014 року.
Крім того, при застосуванні формально - юридичної підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням враховано наступні чинники:
1. Згідно ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_5 відноситься до категорії злочинів тяжкого ступеню тяжкості.
2. Згідно ст. 25 КК України злочин, вчинений ОСОБА_5 є вчиненим з необережності.
3. Відсутність в діях ОСОБА_5 пенітенціарного рецидиву.
Так, що стосується оціночних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 було враховано слідуючі підстави:
Так, як видно з матеріалів справи (висновок спостережної комісії, подання ВК № 115, пояснення учасників процесу, зокрема, представника ВК - 115, судом встановлено, що процес виправлення засудженого ОСОБА_5 досягнув тієї стадії, на якій відбування засудженим ОСОБА_5 призначеного покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним.
Крім того, до оціночних підстав, які дають змогу застосувати до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 82 КК України суд відносить наступні обставини:
- за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 за сумлінну поведінку і ставлення до праці, активну участь в культурно - масовому житті установи має 9 заохочень від керівництва установи відбування покарання за сумлінну поведінку та ставлення до праці, активну участь в культурно - масових заходах;
- за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 не мав жодного дисциплінарного стягнення.
Вищевказана обставина на думку суду свідчить про усталену правослухняну поведінку засудженого ОСОБА_5 .
Суд вважає, що наявність такої кількості заохочень, при відсутності дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому законом порядку, пояснення представника ВК 115, характеристика на засудженого, висновки комісії, свідчать про уставлене позитивне відношення до праці та позитивну поведінку засудженого ОСОБА_5 та його дійсне ставлення на шлях виправлення.
- далі, суд враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 виказує позитивні плани на майбутнє, що, на думку суду, виражається в тому, що після можливого звільнення з місць позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 бажає влаштуватися на роботу, що свідчить про той факт, що засуджений після звільнення з місць позбавлення волі бажає продовжувати реальний процес адаптації до суспільства, тобто, в даному випадку вбачаються ознаки ресоціалізації засудженого;
- засудженим ОСОБА_5 частково сплачено потерпілим шкоду, що підтверджується оригіналами розписок, які містяться в матеріалах справи.
Отже, при наявності вищевказаних формально - юридичних та оціночних підстав для заміни невідбутої частини покарань більш м'яким суд прийшов до висновку, щодо визначення засудженому ОСОБА_5 конкретного різновиду такої заміни у виді виправних робіт.
При визначенні виду більш м'якого покарання засудженому ОСОБА_5 суд орієнтувався на послідовність їх розташування, яка розміщена в ст. 51 КК України.
Суд наголошує на тій обставині, що при заміні невідбутої частини покарань більш м'яким, суд може обрати будь - який з більш м'яких видів основного покарання, а не лише той, який є найближчим до раніше призначеного у згаданому переліку ст. 51 КК України, тому з урахуванням вищевикладених обставин судом було обрано до засудженого ОСОБА_5 покарання у виді виправних робіт з дотриманням умов та підстав такого застосування, які передбачені ст.. ст.. 51 - 82 КК України.
Порядок призначення покарання у виді виправних робіт, зокрема, ОСОБА_5 чітко регламентовано ст. 57 КК України, де, зокрема, зазначено, що:
1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
2. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Зглядаючись на вимоги ч. 2 ст. 57 КК України засудженому ОСОБА_5 може бути призначено покарання у виді виправних робіт, він не входить до переліку осіб, яким не можливо призначити дане покарання.
Крім того, суд наголошує, що такий вид покарання, як виправні роботи, є основним покаранням (ч. 1 ст. 52 КК України), яке може бути призначене судом засудженому ОСОБА_5 у випадку заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження або позбавлення волі більш м'яким (ч. 1 ст. 82 КК України ).
При вирішенні даного питання суд також керувався ППВСУ від 24 жовтня 2003 р. №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", зокрема, в постанові зазначено, що правильне вирішення питання про застосування виправних робіт значною мірою залежить від ретельного з'ясування даних про особу підсудного (працездатність, сімейний стан, поведінка на роботі, і за місцем проживання, ставлення до праці, тощо).
Так, судом в судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_5 працездатного віку, працездатний, по місцю відбування покарання працевлаштований, добре відноситься до праці, йому гарантоване працевлаштування після можливого звільнення з місць позбавлення волі.
Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт регламентуються главою 9 КК України.
Порядок відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт регулюється ст. 45 КВК України.
Крім того, при визначенні строку покарання у виді виправних робіт судом було застосовано положення ППВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», зокрема, абз. 1 п. 4, де зазначено, що у випадках, коли максимальна межа більш м'якого покарання, що встановлена відповідною статтею Загальної частини КК України є меншою строку невідбутої частини покарання, строк більш м'якого покарання не може перевищувати цю межу.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_5 більш м'якого покарання у виді виправних робіт не суперечить реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду виконується мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.
Суд наголошує на тій обставині, що заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, на відміну від умовно -дострокового звільнення від відбування покарань не веде до зміни кримінально -правового статусу особи засудженого ОСОБА_5 ,- він вважається таким, що продовжує відбування покарання, хоча і іншого виду.
Це зумовлює і відповідно кримінально - правові наслідки даного різновиду заміни покарання більш м'яким.
Вони, зокрема, полягають у наступному:
1. Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України під час відбування більш м'якого покарання до особи засудженого ОСОБА_5 може бути застосовано умовно - дострокове звільнення за правилами, які передбачено ст. 81 КК України.
2. Відповідно до ч. 4 ст. 90 КК України строк погашення судимості ОСОБА_5 обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання, при цьому однак цей строк визначається тим більш суворим покаранням, яке було призначено ОСОБА_5 за вчинений ним злочин.
3. У випадку вчинення ОСОБА_5 під час відбування виправних робіт нового злочину суд відповідно до ч. 6 ст. 82 КК України матиме змогу до покарання за знову вчинений злочин приєднати не відбуту частину більш м'якого покарання за правилами, які передбачені ст.ст. 71-72 КК України.
Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст.ст. 537, 539 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Згідно ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає про той факт, що застосування інституту заміни покарання щодо засудженого ОСОБА_5 є одним з проявів принципу гуманізму у кримінальному праві.
Його застосування спрямоване на звуження меж кримінально-правової репресії для стимулювання виправлення засудженого, зокрема, ОСОБА_5 , адаптації його до норм соціальної поведінки та вимог дотримання правопорядку.
Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_5 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, ст.. 57, 82 КК України, суд, -
Подання начальника Державної установи ВК - 115 Київської області ОСОБА_6 , погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України у відношенні засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, який проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 18.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 286 КК України за ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 13.04.2016 року згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.11.2009 по 16.11.2009 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, - задовольнити.
- клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, - на виправні роботи, - задовольнити.
Засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянину України, який проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засудженому:
- 18.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 286 КК України за ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- 13.04.2016 року згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.11.2009 по 16.11.2009 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, не відбуту частину строку основного покарання 4 роки 190 днів позбавлення волі замінити на 2 роки виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 15 % заробітку щомісячно в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб.
Суддя ОСОБА_1