Справа № 360/1431/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 ,
Провадження № 11-сс/780/453/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 03.08.2017
Іменем України
03 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги прокурора та захисника на ухвалу слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 22 липня 2017 року, якою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин Вінницької області, громадянину України, не працюючому, з вищою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому в АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.189 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання та з покладенням на нього обов'язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду,
Органом досудового слідства ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він спільно з ОСОБА_10 , та невстановленими досудовим розслідуванням особами, після того як 17 липня 2017 року, близько 14 години, невстановлені досудовим розслідуванням особи, на пляжі Ланжерон поблизу кафе «Причал № 1», що в м. Одеса, представившись представниками поліції, із застосуванням фізичного насильства, заштовхали ОСОБА_11 всупереч його волі в салон автомобіля, чим незаконно позбавили його волі та доставили потерпілого до будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, в рамках єдиного злочинного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі та вимагання грошових коштів, утримували потерпілого ОСОБА_11 в будинку за вищевказаною адресою, при цьому вказані дії супроводжували спричиненням фізичних страждань, які виразилися в зв'язуванні рук, ніг скотчем та кабельними стяжками, обмеженням його у прийомі їжі, води, а також в нанесенні тілесних ушкоджень руками та ногами по голові, тулубу та інших частинах тілах, висловлюванні погроз фізичною розправою. Вказані дії у відношенні потерпілого ОСОБА_11 здійснювались ним протягом тривалого часу у період з 17.07.2017 року до 19.07.2017 року.
19 липня 2017 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_7 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
20 липня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.189 КК України.
Орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, обґрунтовуючи його тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється, та наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді клопотання задоволено частково. До підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжній захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання та з покладенням на нього обов'язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду. Мотивуючи ухвалу, слідчий суддя визнав існування можливості у підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, проте, з урахуванням особи ОСОБА_7 , вважав достатнім запобіжним заходом саме цілодобовий домашній арешт.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати у зв'язку невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам клопотання, та постановити нову ухвалу, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, залишається великий ризик здійснення як психологічного так і фізичного впливу на потерпілого та свідків, що, на думку прокурора, потребує застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу. Вважає, що стороною обвинувачення викладені належні і достатні обставини, які підтверджують неможливість запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, більш м'яким запобіжним заходом і доводять необхідність застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу взяття під варту.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні клопотання. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не звернув увагу на доводи сторони захисту про незаконне проникнення до домоволодіння та не надав їм будь - якої правової оцінки, а також бездоказово визнав наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу державного обвинувачення та заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, підозрюваного та його захисників,які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах підозрюваного, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Висновок слідчого судді про недоведеність прокурором необхідності обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вірним.
Так, у судовому засіданні слідчий суддя дав оцінку доводам прокурора і правомірно визнав факт відсутності ознак винятковості випадку для обрання ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований слідчим суддею щодо підозрюваного з урахуванням того, що він раніше не судимий.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не підтверджені будь-якими доказами і на матеріалах клопотання не ґрунтуються.
Також є такими, що не можуть бути підставами для скасування ухвали, і доводи апеляційної скарги захисника про незаконне проникнення до домоволодіння, оскільки фактичні дані про вчинення будь-ким злочину, передбаченого ст.162 КК України, відсутні.
Факт затримання ОСОБА_7 у домоволодінні, де перебував потерпілий з ознаками застосування насильства, не заперечується сторонами кримінального провадження і свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тому доводи захисту про її надуманість є безпідставними.
Рішення слідчого судді є достатньо обґрунтованим і висновки про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відповідають інформації, що надана сторонами кримінального провадження при розгляді клопотання прокурора.
Істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які могли потягнути за собою скасування чи зміну ухвали, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала слідчого судді є законною.
Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 22 липня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без зміни.
Суддя: Суддя: Суддя: