Справа № 359/940/15-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.
Провадження № 22-ц/780/3686/17 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.
Категорія 23 03.08.2017
Іменем України
03 серпня 2017 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Савченка С.І.,
суддів Білоконь О.В., Голуб С.А.,
при секретарі Воробей В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, -
У лютому 2015 року позивач ПАТ «Київобленерго» звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що між сторонами укладено договір про користування електричною енергією № 200882940 від 04 липня 2012 року, відповідно до якого відповідачка є споживачем електричної енергії, яка постачається товариством до будинку по АДРЕСА_1.
Згідно умов договору та Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року, відповідачка має вносити плату за спожиту електроенергію щомісяця, однак не виконує цих обов'язків, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за спожиту елекроенергію, яка станом на 31 січня 2015 року становить 165322,10 грн., яку просив стягнути із відповідачки на користь ПАТ «Київобленерго».
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київобленерго» борг в розмірі 6100 грн. та судові витрати.
Не погоджуючись із рішенням, позивач ПАТ «Київобленерго» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд не врахував неоплату електроенергії на протязі більш як півтора року, відсутність у споживача приладу обліку споживання електроенергії та незвернення споживача до правоохоронних органів щодо зникнення лічильника.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Київобленерго» подану апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області як незаконне.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позов ПАТ «Київобленерго», суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідачка ОСОБА_2 порушила свої зобов'язання перед позивачем як постачальником електроенергії щодо оплати за спожиту електричну енергію, що у свою чергу свідчить про порушення прав позивача які підлягають до захисту.
При цьому суд виходив з того, що вимоги позивача щодо розміру заборгованості знайшли своє часткове підтвердження і стягненню підлягає борг за період із липня 2013 року по листопад 2013 року включно, а також нараховані позивачем втрати в загальному розмірі 6100,62 грн.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно п.п.19-20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України № 1357 від 26 липня 1999 року розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Судом першої інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є власником і мешкає в будинку по АДРЕСА_1.
Позивач ПАТ «Київобленерго» надає відповідачці послуги з постачання електричної енергії до вказаного жилого будинку по АДРЕСА_1 відповідно до укладеного між сторонами договору № 200882940 від 04 липня 2012 року про користування електричною енергією.
Згідно вказаного договору Енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеної потужності 50 кВт з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Адреса об'єкта споживача: АДРЕСА_1, ТП-1632.
За змістом договору передбачено, що облік електричної енергії здійснюється приладом обліку - ТП-1632, тип - NP-06 TD MME.3FD, №815524, дата повірки - 2012 рік, встановлено пломб повірки 1 шт., встановлено пломб Енергопостачальника - № КОЕ, показання приладу обліку на момент укладення договором -00000кВт/год.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за використану електроенергію станом на 31 січня 2016 року, направлені на адресу відповідача рахунки на оплату і квитанції про оплату за використану електроенергію підтверджують, що до липня 2013 року позивачем щомісячно нараховувалась відповідачці плата з спожиту електроенергію, яку вона оплачувала невчасно та невідповідно до рахунків.
Однак, станом на 01 липня 2013 року відповідачка повністю погасила наявну в неї станом на 01 червня 2013 року заборгованість в розмірі 4339,95грн.
При цьому суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що згідно з рахунком за електроенергію № 9987470508 за травень 2013 року позивачем були зазначені фактичні показники лічильника (Тип 10.012.199 №815524) станом на 04 травня 2013 року - 17280, у зв'язку з чим позивачем був здійснений перерахунок та вказана сума до сплати - 4536,31грн.
Як стверджує позивач від імені ОСОБА_2 до Бориспільського РП ПАТ «Київобленерго» 06 червня 2013 року звернувся зять відповідача із заявою про заміну електролічильника у зв'язку з підозрою на «самоход», зокрема за один місяць було нараховано 80000 кВт/год. Факт подання такої заяви відповідачем не визнається, а позивачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів, що особа, яка подала вищевказану заяву від імені відповідача, мала відповідні повноваження.
Також судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2013 року майстром та електромонтером ПАТ «Київобленерго» складено акт технічної повірки розрахункового засобу обліку електричної енергії за відсутності відповідачки ОСОБА_2 Прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка від імені представника споживача підписала акт, в акті не зазначено, в тому числі не зазначено документ, який підтверджує повноваження представника представляти інтереси споживача ОСОБА_2
Водночас, в акті зазначено, що показники лічильника обліку тип NP-06 TD MME.3FD, №00815524, становлять - 106273.
Із розрахунку суми заборгованості за використану електроенергію станом на 31 січня 2016 року, а також із рахунку за електричну енергію за липень 2013 року вбачається, що позивач у липні 2013 року здійснив перерахунок відповідачу за спожиту електричну енергію на підставі фактичних показників лічильника станом на 25 червня 2013 року в розмірі 106273.
Згідно розрахунків, наведених у листі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 27 листопада 2014 року за №01/21-5758, встановлено, що спожити обсяг енергії за 46 календарних днів технічно неможливо.
З досліджених судом першої інстанції рахунків за електроенергію встановлено, що позивачем вказувались фактичні показники лічильника, а саме: на 11 вересня 2012 року - 2340, на 16 грудня 2012 року - 7453, на 04 травня 2013 року - 17280, на 25 червня 2013 року - 106273, на 03 вересня 2013 року - 106306, на 10 жовтня 2013 року - 112277.
Отже, вказане позивачем споживання електроенергії у червні 2013 року в розмірі - 88623кВт/год. на суму 87008,42 грн. є недоведеним і таким, що не відповідає фактичному споживанню відповідача як за попередні так і наступні періоди, а можливість такого споживання спростовується розрахунками у вищевказаному листі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 27 листопада 2014 року.
Також встановлено, що 2 липня 2014 року було припинено енергопостачання будинку, розташованого по вул.Озерна,7 в с.Сеньківка Бориспільського району.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність вимог в цій частині щодо розміру боргу і задоволив вимоги частково в розмірі боргу за період із липня 2013 по листопад 2013 включно в сумі 5816,76 грн., а також на суму нарахованих позивачем втрат за період з листопада 2013 по червень 2016 року на суму 283,86 грн.
Частково задовольняючи позов суд вірно врахував, що згідно з розрахунками позивача в період із листопада 2013 року по травень 2014 року включно позивач нараховував відповідачці лише розраховані ним втрати на трансформаторній підстанції, дані про те, що в цей період споживачем, або позивачем здійснювалось зняття показників лічильника, в розрахунках та в матеріалах справи відсутні. Відсутні також акт про недопуск, а також не нараховувались оплата на підставі даних за попередні періоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники Бориспільського РП ПАТ «Київобленерго» не мали доступу до приладу обліку відповідачки, спростовуються матерілами справи, зокрема дослідженими в судовому засіданні рахунками за електричну енергію, в яких зазначені фактичні показники електролічильника.
Суд першої інстанції правильно вказав, що посилаючись на вказані обставини, позивач не надав суду жодного акту про не допуск до приладу обліку відповідача за період, що передував складанню вищезазначеного акту від 19 червня 2013 року.
Відповідно до умов п. 19 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України № 1357 від 26 липня 1999 року (з послідуючими змінами) розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. У разі коли у власності або користуванні побутового споживача перебувають електричні мережі напругою понад 1 кВт, а засіб обліку встановлений не на межі балансової належності електричних мереж, електропостачальник проводить побутовому споживачу розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах відповідно до методики визначення технологічних втрат електричної енергії в електричних мережах, трансформаторних пунктах, які належать побутовим споживачам (населенню), затвердженої НКРЕКП. Порядок розрахунку електричної енергії в електричних мережах, трансформаторних пунктах, які належать побутовим споживачам, є додатком до договору про користування електричною енергією.
Відповідно до п.21 вказаних Правил, знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем. Передані побутовим споживачем та отримані у порядку, визначеному у договорі, та/або зняті електропостачальником дані про покази засобу обліку протягом періоду, що починається за два робочі дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій робочий день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця. Зняті споживачем чи отримані та/або зняті енергопостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку в інший день вважаються вихідними даними для визначення показів засобу обліку на перше число календарного місяця шляхом додавання (віднімання) середньодобового споживання, помноженого на кількість днів (діб) між датою зняття показів та першим числом календарного місяця. Середньодобове споживання визначається виходячи з даних про покази засобу обліку, зафіксовані між двома послідовними зняттями, та кількості днів між цими зняттями показів.
Платіжний документ, який виписується енергоспостачальником, формується ним за обсяг електричної енергії, спожитий протягом календарного місяця (з першого числа розрахункового місяця, по перше число місяця, наступного за розрахунковим).
Результати знятих уповноваженою особою електропостачальника (електророзподільного підприємства) показів засобу обліку обов'язково вносяться в абонентську книжку (розрахункову книжку) або зазначаються на корінці останнього розрахункового документа, наданого побутовим споживачем на перевірку, із зазначенням дати проведення зняття.
Під час зняття показів засобу обліку представниками електропостачальника (електророзподільного підприємства) проводиться контрольний огляд цього засобу обліку.
У разі відмови побутового споживача в доступі до об'єкта споживача або незабезпечення побутовим споживачем безперешкодного доступу представників електропостачальника до засобу обліку для проведення ними зняття показів (контрольного огляду) такий факт фіксується в акті про недопуск. Складений акт про недопуск підписується представниками електропостачальника (електророзподільного підприємства), присутніми під час проведення зняття показів засобу обліку (контрольного огляду), та побутовим споживачем. У разі відмови споживача від підпису представниками електропостачальника про це зазначається в акті про недопуск. Акт про недопуск без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники електропостачальника. Один примірник акта про недопуск надається побутовому споживачу особисто, а у разі його відсутності або відмови в отриманні надсилається засобами поштового зв'язку. У разі отримання побутовим споживачем акта про недопуск поштою дата доступу узгоджується ним з електропостачальником (електророзподільним підприємством) за телефонами, зазначеними у цьому акті, або кол-центру.
Складений акт про недопуск є підставою для проведення відключення від електропостачання, якщо протягом п'яти робочих днів від дня отримання акта про недопуск побутовий споживач не забезпечить представникам електропостачальника доступ до свого об'єкта для обстеження засобу обліку та/або не узгодить з ними дату проведення зазначеного обстеження.
Відповідно до п.30 вказаних Правил, якщо доступ до засобу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку побутового споживача. Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до засобу обліку, він залишає побутовому споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати покази засобу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього побутовий споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії побутовому споживачу.
Крім того, відповідно до п. 38 ПКЕЕН, енергопостачальник зобов'язується проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків.
Належних і допустимих доказів, про те, що позивач не мав доступу до приладу обліку відповідачки до 19 червня 2013 року, коли були встановлені показники приладу обліку - 106273, суду надано не було.
Доводи скарги про те, що була проведена повірка електролічильника і він є придатним до застосування, що у свою чергу свідчить про обгрунтованість вимог, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Згідно п.16 вказаних вище Правил, у разі сумніву побутового споживача у правильній роботі засобу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати побутовим споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу.
У разі підтвердження експертизою неправильної роботи засобу обліку енергопостачальник відшкодовує побутовому споживачу всі витрати, пов'язані з проведенням експертизи.
Згідно п.17 Правил у разі встановлення експертизою у порядку, визначеному законодавством, факту пошкодження або неправильної роботи засобу обліку, які сталися з вини побутового споживача або організації, яка відповідає за його збереження, відшкодування вартості повірки, обслуговування, ремонту та монтажу електророзподільному підприємству здійснює побутовий споживач або організація, яка відповідає за його збереження.На час проведення періодичної повірки або ремонту засобу обліку електророзподільне підприємство встановлює інший засіб обліку.
Відповідно до п.п. 1.3.4 п.1.3 «Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 322 від 21 червня 2003 року, експертиза лічильників проводиться, зокрема, у разі сумніву представника енергопостачальника або споживача (за його заявою) у правильності роботи лічильника.
При цьому, відповідно до умов п.2.2 Положення, зняття та опломбування лічильника, що підлягає експертизі, проводиться у присутності споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці). Експертиза лічильника, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача (за його бажанням).
За змістом п.2.4 Положення після зняття і опломбування лічильника електричної енергії представник енергопостачальника складає акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії (далі - Акт-повідомлення) у двох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, трьох примірниках відповідно до форми, наведеної у додатку 1 (по одному для споживача; організації, у віданні якої перебуває будинок, і енергопостачальника). В Акті-повідомленні вказуються мета експертизи лічильника та причини, що викликали необхідність її проведення, спосіб пломбування, тип пломби та її номер на лічильнику чи пакеті.
Встановлено, що вищенаведених вимог «Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів» при знятті електролічильника відповідачки, встановлення нового тип - NIK 230АП1 №0916407, з показниками - 000009, про що зазначено в акті про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому від 04 листопада 2013 року, позивачем, як енергопостачальником, дотримано не було.
Зокрема, сторонами визнано, що зняття старого лічильника ТП-1632, тип - NP-06 TD MME.3FD, №00815524 з показниками - 117276 та встановлення нового лічильника: тип -NIK 230АП1 №0916407 з показниками - 000009, відбувалось за відсутності споживача ОСОБА_2, а складений акт підписаний особою, прізвище, ім'я та по-батькові якої в акті не зазначені, а також наявність в нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 не підтверджена.
Відповідний підпис споживача відсутній також і в наряді на роботу, який, зокрема має дані про заміну лічильника, датовану 05 листопада 2013 року.
Крім того, встановлено, що в порушення вищенаведених вимог п.п.1.3, 2.2 «Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів» експертиза знятого у відповідача лічильника тип - NP-06 TD MME.3FD, № 00815524 з показниками - 117276, проводилась за відсутності відповідачки.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недопустимість прийняття як доказу протоколу № 0042 повірки трифазного лічильника активної енергії змінного струму від 25 грудня 2013 року, оскільки зняття лічильника та його експертизи проводилась за відсутності споживача - відповідача ОСОБА_3 та без її належного повідомлення.
При цьому суд врахував, що за змістом п.11 договору про користування електричною енергією від 04 липня 2012 року, укладеного між сторонами, споживач електричної енергії «зобов'язується забезпечувати збереження приладів обліку.., згідно акту про передачу на відповідальне збереження засобів обліку електроенергії та встановлених на них пломб, що є невід'ємною частиною цього договору». Однак, факт прийняття на відповідальне зберігання зазначеного в акті від 04 листопада 2013 року лічильника: тип -NIK 230АП1 №0916407, з показниками -000009, відповідачем не визнається, та позивачем належними і допустимими доказами не доведений, оскільки Акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому від 04 листопада 2013 року складений за відсутності споживача ОСОБА_2 та нею не підписаний.
Посилання у скарзі на наявність підстав для здійснення перерахунку плати за електроенергію у червні 2014 року з урахуванням фактичних показників лічильника на 01 червня 2014 року - 69331, безпідставні, оскільки показання свідка ОСОБА_4 про внесення нею до особового рахунку відповідача даних про фактичні показники лічильника, повідомлені жінкою, що представилась дочкою ОСОБА_2, жодним об'єктивним письмовим доказом не підтверджені, а відповідачем цей факт не визнається, крім того ці обставини повністю заперечувала допитана в судовому засіданні свідок - дочка відповідача ОСОБА_5
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді: