Справа № 369/2697/17 Головуючий у І інстанції Лисенко В.В.
Провадження № 33/780/736/17 Доповідач у 2 інстанції Говоруха
Категорія 147 07.08.2017
Іменем України
7 серпня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Говоруха В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі захисника ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15травня 2017 року, -
Згідно постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2017 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та накладенням штрафу у розмірі 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень.
Цією ж постановою вирішено питання про судовий збір.
Відповідно до зазначеної постанови, 22 лютого 2017 року, близько 00 години 03 хвилини, в Київській області, Києво-Святошинський район, місто Боярка, по вулиці Лисенка, 44, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: явний запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків факт зафіксовано на відео АЕ 00041.
Водій ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постанову отримав лише 17 липня 2017 року.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначає, що його дійсно зупинили 22 лютого 2017 року та інспектор запропонував пройти огляд на встановлення факту сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, однак він був згоден пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, ця пропозиція була проігнорована працівниками поліції. В поясненнях свідків жодного слова не вказано про його наміри пройти медичний огляд. Звертає увагу на те, що будь-яких документів на спеціальний технічний засіб для проведення огляду на стан сп'яніння поліцейськими не надано, тому він виявив бажання провести медичний огляд у лікарні. Підтвердити що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння можуть свідки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вважає, що ним не було порушено правил дорожнього руху, а розгляд справи був поверхневий.
Заслухавши пояснення захисника правопорушника в підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та документи приєднані до матеріалів справи в апеляційній інстанції, суд приходить до наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення БР №161581 від 22 лютого 2017 року, поясненнями свідків в присутності яких особа відмовилась від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.
Щодо доводів ОСОБА_2 про те , що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений поверхнево, то вони є безпідставними, суд першої інстанції оцінив наявні в матеріалах докази та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, а тому повинен нести адміністративну відповідальність.
Що стосується доводів про те, що в своїх поясненнях до протоколу він зазначив, що не надав працівникам поліції водійське посвідчення та технічний паспорт транспортного засобу, то це відповідає дійсності , однак жодним чином не впливає на ступінь відповідальності та не спростовує фактів викладених в протоколі про адміністративне правопорушення щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Можливо ОСОБА_2 були допущені і інші порушення, однак суд розглядає справу лише в межах порушень зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, що і було обґрунтовано зроблено судом 1-ї інстанції. В суді апеляційної інстанції жодних доказів, які б спростовували наведені в протоколі про адміністративне правопорушення факти чи ставили під сумнів обґрунтованість зроблених судом висновків надано не було.
Щодо доводів правопорушника про необхідність закриття щодо нього адміністративного провадження , то ст. 247 КУпАП містить виключний перелік обставин за наявності яких провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, однак, ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі не наводить достатніх підстав для скасування постанови та закриття провадження по справі.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобам, відповідно до ст. 33-36 КУпАП і таке покарання, згідно вимогам Закону, є безальтернативним.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення..
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2017 року, щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Говоруха