№2а-2525/09
24 листопада 2009 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Проценко Л.Г.,
з участю секретаря - Іванісенко Н.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Харкова прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ №123813 від 02 травня 2009р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП України, про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 300 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постанову було винесено без оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано належних доказів його вини, і немає належних доказів, що зйомка його автомобілю проводилася пристроєм, працюючим в автоматичному режимі, його вина не доведена та при винесенні постанови не забезпечено повноту і об'єктивність з'ясування обставин справи. Окрім того, копію постанови йому було направлено після спливу 10 денного строку на її оскарження.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи в його відсутність.
Відповідач - інспектор ДПС ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.
За таких обставин відповідно до ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та відповідачів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою АХ123813 від 02 травня 2009р., винесеною інспектором ДПС ОСОБА_2, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В постанові вказується, що 02 травня 2009р. о 12 год. 58 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Дєу Ланос», держ.номер АХ9824ВА, у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях 192, зі швидкістю 87 км/год, перевищив швидкість руху на 27 км/год. Разом з постановою позивач отримав розпечатані фотокартки, на одній з яких зображено задню частину автомобілю НОМЕР_1 і зазначено: «02.05.09, 12:58:03 скорость 087 км/ч 0812454». На іншій фотокартці зображено поток автомобілів, і зазначено: «05.05.09 12:58:06 0812454». Інших позначок на цих фотокартках, а саме, ким та яким засобом такий знімок був зроблений, в якому саме місці проводилася фотозйомка, в патрульному або стаціонарному режимі проводилася зйомка, не зазначено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався і під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості „Візір" цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є „умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ „Візір" не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ „Візір", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ „Візір", що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Доказів на підтвердження того, що вимірювач швидкості «Візир», на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідачі суду не надали, на самій фотокартці, а також в постанові навіть не зазначено, в якому режимі - стаціонарному або патрульному, робилася з'йомка.
Згідно ч. 5 ст. 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення позивачу не вручалася.
Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність на скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення позивачем швидкості руху, постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ст.256 Кодексу України про адміністративне правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч.1 ст.256 цього Кодексу.
У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що постанова АХ №123813 від 02 травня 2009р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 300 грн. не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
Крім того, суд вважає поважними причини пропуску позивачем 10-денного строку для звернення позивача до суду з даним позовом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8,9, 11, 94, 86,94, 99, 100, 102, 159, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову АХ №123813 від 02 травня 2009 р., винесену інспектором ДПС прапорщиком ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 300 грн. на ОСОБА_1 скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.Г. Проценко