Справа № 2а-2371/09
19 листопада 2009 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Скляренко С.О., за участю секретаря Малаховій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області Ґедзь ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області Ґедзь ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП від 23.12.2008 року АХ 029840.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в кінці серпня 2009 року від особи, якій він продав у 2007 році квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, він дізнався, що був накладений арешт на його майно. В Московському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції він дізнався, що 03.06.2009 року було відкрито виконавче провадження на підставі постанови ДАІ серії АХ № 029840, на рухоме майно було накладено арешт. У державного виконавця він отримав копію вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення, винесену 23.12.2008 року інспектором ДПС БДПС Ґедзь С.І., про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП. Відповідно вказаної постанови він, ОСОБА_1 23.12.2008 року о 10-08 год., керуючи автомобілем «Ауди», держ. номер НОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях, 198 зі швидкістю 83 км/год., перевищив швидкість на 23 км/год., тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість встановлювалася прибором Візир № 0711204. Як зазначає позивач, можливо, він 23.12.2008 і рухався на своєму автомобілеві по вул. Полтавський шлях м. Харкова, оскільки мешкає з 2007 року за адресою: АДРЕСА_2, але правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год., не скоював. Він завжди дотримується вимог Правил дорожнього руху и стверджує, що більш ніж 60 км/год. він не їздить. 28.08.2009 року він поїхав до ДАІ, де дізнався, що існують ще три постанови по справам про адміністративні правопорушення, винесені інспекторами ДПС відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП, що підтверджується картками обліку адміністративного порушення. Він подав заяву до ДАІ про надання йому копій постанов про накладення на нього адміністративних стягнень, оскільки їх поштою він не отримував. Позивач вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення серії АХ № 029840 від 23.12.2008 року винесена з порушенням вимог КУпАП і підлягає скасуванню, оскільки його відповідач не зупиняв, протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова йому не вручалася, взагалі він був обмежений в правах згідно ст.. 256 КУпАП.
У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області Ґедзь С.І. у судове засідання не з'явився. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.
За таких обставин, відповідно до ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою від 23.12.2008 року АХ 029840, винесеною інспектором ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області Ґедзь С.І., на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В постанові вказується, що ОСОБА_1 23.12.2008 року о 10-08 год., керуючи автомобілем «Ауди», держ. номер НОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях, 198 зі швидкістю 83 км/год., перевищив швидкість на 23 км/год., тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість встановлювалася прибором Візир № 0711204.
На фотокартці до зазначеної постанови зображено задню частину автомобілю позивача і зазначено: «23.12.08, 10:08:48 скорость 083 км/ч». Інших позначок на цій фотокартці, а саме, ким та яким засобом такий знімок був зроблений, в якому саме місці проводилася фотозйомка, в автоматичному або стаціонарному режимі проводилася зйомка, не зазначено.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кіно- зйомки відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався і під розписку позивачу, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Згідно з Методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості „Візір" цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є „умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ „Візір" не містить. В розділі 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ „Візір", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ „Візір", що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Доказів на підтвердження того, що вимірювач швидкості «Візир», на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідач суду не надав, на самій фотокартці, а також в постанові навіть не зазначено, в якому режимі - стаціонарному або патрульному, робилася зйомка.
Як вбачається з ч. 5 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення позивачу не вручалася.
Відповідно до ч. 2 ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка того, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Пунктом 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність на скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення позивачем швидкості руху, постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ст.256 Кодексу України про адміністративне правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч. 1 ст. 256 цього Кодексу.
У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що постанова серії АХ 029840АХ 113869 від 23.12.2008 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 300 грн. не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 14-1,122,254,255,256, 258 КУпАП , ст. ст. 4, 8,9, 11, 94, 86,94, 99, 100, 102, 159, 160-163 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_2 України в Харківській області Ґедзь ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову серії АХ 029840АХ 113869 від 23.12.2008 року, складену інспектором ДПС БДПС ст-ною Ґедзь ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУоАП.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя С.О. Скляренко