№ 2-а-1316/09р.
Іменем України
25 листопада 2009 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Болотової Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги “Дітям війни”,-
ОСОБА_1 звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни”.
В обґрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач в порушення закону не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, тому позивач просить суд поновити йому строк для звернення до суду, визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі протиправною, зобов'язати УПФ України в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок йому пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік з 01.01.2009 року по день винесення рішення.
Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав і просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі просив розглянути справу у відсутність їх представника, надав заперечення на позов, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України». Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок джерел визначених прибутковою частиною бюджету і відповідно до напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по цьому закону проводиться з Державного бюджету України. З цього слідує, що на відповідача не покладено обов'язок по фінансуванню вищезгаданих виплат.
Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.
Так як від сторін надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст.122 КАС України
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач має статус "Дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням АА № 476338 від 13.05.1998 року.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ в Красноградському районі Харківської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Красноградському районі Харківської області повинне було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З 01 січня 2008 року позивачу як “дитині війни” нараховувалось та виплачувалось підвищення, відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 ПФУ у Красноградському районі.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з 22.05.2008 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу як “дитині війни” доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність п.п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Тобто з 22.05.2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, до 22.05.2008 року відповідач діяв правомірно, нараховуючи та сплачуючи доплати позивачу у відповідності до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Що стосується задоволення вимог позивача з 01.01.2009 року по день розгляду справи, то вони також підлягають задоволенню, оскільки положення вказаних статей не змінювалось після 22.05.2008 року, тобто на 2009 рік залишились ті ж самі норми, що з 22.05.2008 року - ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» відповідач повинен нарахувати та здійснити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Красноградському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.
Суд, вирішуючи клопотання позивача про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом його прав, вважає необхідним прийняти до уваги похилий вік позивача, те, що про належну доплату до пенсії йому стало відомо лише з засобів масової інформації в 2008 році, а тому є підстави визнати причину пропущення позивачем строку для звернення до суду поважною. Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд також враховує, що в запереченні на позов відповідач не наполягає на відмову у задоволенні даного адміністративного позову із-за пропущення строку звернення позивачем до адміністративного суду з позовом щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Питання про стягнення з відповідача судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач не просив про їх відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі протиправною.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за 2007 рік з підвищенням її у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції закону станом на 09.07.2007 року, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та провести відповідні виплати за вказаний період.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за 2008 рік з підвищенням її у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції закону станом на 22.05.2008 року, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та провести відповідні виплати за вказаний період.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за 2009 рік з підвищенням її у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” з 01.01.2009 року по день розгляду справи -25.11.2009 року та провести відповідні виплати за вказаний період.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя