01 серпня 2017 рокуСправа № 10/158-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В.,
суддів -Короткевича О.Є.,
Панової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 10/158-09 Господарського суду Вінницької області за заявою Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", -
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 р. у справі № 10/158-09 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке"; вимоги усіх кредиторів визнано погашеними; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Куманівецьке" арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича; припинено провадження у справі № 10/158-09; припинено дію мораторію.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (колегія суддів: Демянчук Ю.Г. - головуючий, Огороднік К.М., Юрчук М.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 р. у справі № 10/158-09 - залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" Кадирова В.В. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для продовження процедури ліквідації, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.07.2017 розгляд касаційної скарги відкладено на 01.08.2017.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Вінницької області від 01.10.2009р. боржника ТОВ "Куманівецьке" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Вінницький обласний сектор з питань банкрутства.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.10.2009р. ліквідатором ТОВ "Куманівецьке" призначено арбітражного керуючого Томашука М.С.
06.06.2016р. ліквідатор Томашук М.С. подав до суду звіт за результатами своєї роботи, ліквідаційний баланс банкрута та клопотання, в якому просив провадження у справі припинити.
Розглянувши поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута та встановивши належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню активів боржника, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження ліквідаційного балансу підприємства-банкрута, звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Згідно статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року) ліквідація - припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема,такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника, щодо виявлення кредиторів боржника - банкрута та виявленню майна банкрута
Також до функцій ліквідатора у справі про банкрутство відноситься звернення до третіх осіб з вимогами щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.
Суд, приймаючи рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і припинення провадження у справі, повинен дослідити та встановити обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність його затвердження, з'ясувати виконання ліквідатором обов'язків, передбачених чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Куманівецьке" було включено грошові вимоги наступних кредиторів:
- Управління ПФУ у Хмільницькому районі (ініціюючий кредитор) (Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 21) з сумою вимог основного боргу - 9597,76грн.- 2 черга задоволення;
- Хмільницький міськрайонний центр зайнятості ( Вінницька область, м. Хмільник, Пушкіна 87А) з сумою вимог основного боргу - 1176,18грн. - 2 черга задоволення;
- Приватне Акціонерне Товариство "Калинівський Агрохім" (Вінницька обл.. м. Калинівка, вул. Чкалова 1А) з сумою вимог основного боргу 4809,61грн. - 4 черга задоволення;
- Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з ТВП (21100, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) з сумою вимог основного боргу 1449,77 грн. - 2 черга задоволення;
- ДП "Аграрний фонд" (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1) з сумою вимог основного боргу 876001,00 грн. - 3 черга задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" (м. Житомир, вул. Чехова, 2, кв. 80) з сумою вимог 87786,24 грн., в тому числі 80951,17 грн. основного боргу - 4 черга задоволення та 6835,07 грн. штрафних санкцій - 6 черга задоволення;
- Мале приватне підприємство "Ерідон" (Київська обл., Києво-святошинський р-н., с Княжичі, вул. Леніна, 46) з сумою вимог 92075,84 грн., в тому числі 79084,50 грн. основного боргу - 4 черга задоволення та 12991,34 грн. штрафних санкцій - 6 черга задоволення;
- ДП Державний резервний насіннєвий фонд (м. Київ, вул. Ямська, буд. 32) з сумою вимог основного боргу 3155407,50 грн. - 3 черга задоволення;
- Публічне Акціонерне товариство КБ "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50) з сумою вимог 230092,68 грн., в тому числі основного боргу 189788,85 грн. - 1 черга задоволення та 40303,83 грн. штрафних санкцій - 6 черга задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" з сумою вимог 2 138 825,42 грн., в тому числі 2 117 808,23грн. основного боргу - 1 черга задоволення та 21 017,19 грн. штрафних санкцій - 6 черга задоволення.
Заборгованість по заробітній платі працівників в розмірі 4 165,00 грн. - 2 черга задоволення.
Ухвалою від 27.09.2011р. замінено кредитора у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" на нового кредитора - АТ "Дельта Банк" з сумою вимог до боржника 2 138 825,42 грн..
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, лiквiдатором ТОВ "Куманівецьке" з моменту призначення було проведено роботу у вiдповiдностi до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, в зв'язку iз вiдсутнiстю керiвних органiв банкрута за юридичною та фактичною адресою, а також вiдсутнiстю первинної бухгалтерської документацiї, лiквiдатором було самостiйно проведено роботу по виявленню майнових активiв банкрута шляхом звернення із запитами до МРЕВ, БТІ, Держтехнагляду, Управлiння ДЗК, Реєстру обтяжень та було виявлено майно, яке зареєстровано за банкрутом.
Крім цього, лiквiдатором при огляді майна виявлено фактичну нестачу майна, яке рахується по реєстрах обтяжень та є предметом застави ТОВ "Укрпромбанк", а саме: Картоплекопалка, 1997р.в, Лущильник ЛТД-7 1997р.в. 1 шт., Каток КПЗ-10, 1 шт., пшениця озима в кiлькостi 543,00 тонни вартiстю 647 000,00 грн., рiпак озимий 407,00 тонн вартiстю 733 000,00 грн., соняшник в кiлькостi 274,00 тонни вартiстю 1 065 800,00 грн., кукурудза в кiлькостi 1 809,00 тонн вартiстю 2 062 200,00 грн.
Отже, одним із предметів забезпечення вимог банку є урожай сільськогосподарських культур за Договором застави № 34/Zk-07-01 від 28.11.2007р.
Пославшись на те, що вказані предмети застави фактично розшукати не вбачається можливим, суд першої інстанції дійшов висновку про вжиття ліквідатором усіх можливих заходів з метою розшуку та виявлення заставного майна.
Однак, дійшовши висновку про відсутність у боржника активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів, суд першої інстанції не перевірив чи здійснив ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків всіх належних дій, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо розшуку, виявленню та поверненню майнових активів банкрута з метою включення їх до ліквідаційної маси, крім звернення до правоохоронних органів iз заявою про порушення законодавства посадовими особами банкрута стосовно реалiзацiї заставного майна, та не з'ясував, чи звертався ліквідатор до третіх осіб з вимогами щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, що відноситься до функцій ліквідатора у справі про банкрутство.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені порушення суду першої інстанції та належним чином не перевірив доводи заявника апеляційної скарги кредитора Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення.
Згідно з п. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про можливість затвердження звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Куманівецьке" зроблені без дослідження в повному обсязі всіх суттєвих обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по даній справі.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та ухвала Господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області .
При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" Кадирова В.В. задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 у справі № 10/158-09 скасувати.
Справу № 10/158-09 передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
Головуючий: Білошкап О.В.
Судді:Короткевич О.Є.
Панова І.Ю.