про повернення позовної заяви
04 серпня 2017 р. Справа № 902/746/17
Суддя господарського суду Матвійчук В.В. , розглянувши матеріали
за позовом Фермерського господарства "Україна" (вул. Островського, 29, с.Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)
до Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" (вул. Миру, 147, смт Турбів, Липовецький район, Вінницька область,22513)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 5 014,30 грн.
03.08.2017 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 618 від 28.07.2017 року Фермерського господарства "Україна" до Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 про стягнення 5 014,30 грн, з яких 1 880,00 грн боргу, 313,06 грн 3 % річних, 2 821,24 грн пені за договором про відступлення права вимоги від 15.01.2014 р.
Розглянувши позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Згідно із ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Приписами ч.1 ст.56 ГПК України (з урахуванням внесених змін відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. № 3382-VI) встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляються можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Вищезазначені приписи мають на меті забезпечення як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Таким чином, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Так, позивачем в якості доказу надіслання відповідачу та третій особі копії позовної заяви № 618 від 28.07.2017 року та доданих до неї документів долучено до заяви описи вкладення в цінний лист від 01.07.2017 року. При цьому суд зважає, що позовна заява датована 28.07.2017 року. Відтак, опис вкладення від 01.07.2017 року не може бути доказом направлення відповідачеві та третій особі копії заяви від 28.07.2017 року.
Згідно з п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Також суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності з приписами ст. 65 ГПК України, на стадії прийняття позовної заяви, суд оцінює докази.
Позовні матеріали не можуть вважатися доказами в розумінні ст. 36 ГПК України, згідно якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Належним чином засвідченою копією відповідно до положень ДСТУ 4163-2003 є копія, яка має відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення.
На підставі викладеного та керуючись п. 6 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву № 618 від 28.07.2017 року на 6-ти аркушах разом з матеріалами на 17-и аркушах та конверт повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви № 618 від 28.07.2017 року та описи поштових відправлень від 01.07.2017 р. долучити до примірника ухвали, який залишається в справі.
3. Копію ухвали надіслати сторонам та третій особі у справі (позивачу разом з матеріалами) рекомендованим листом.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул.Островського, 29, с.Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511.
3 - відповідачу - вул.Миру, 147, смт Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513.
4 - третій особі - АДРЕСА_1.