12 червня 2017 року Справа № 904/6360/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач),
Карабаня В.Я.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017
у справі№ 904/6360/16 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
доПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат";
про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 430389,00 грн., не з'явились, Сінюхіної І.В.,
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до місцевого господарського суду із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 430389,00 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Позов обґрунтовано тим, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та укладеним між сторонами договором № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч від 21.09.2012 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці" в редакції додаткових угод. На виконання умов договору у лютому 2016 року залізницею прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу ПрАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, через зайнятість колій на станції призначення Рядова з вини відповідача у зв'язку із несвоєчасним забиранням останнім на свою під'їзну колію вантажу, який прибув на його адресу. Вагони затримано відповідно до наказів № 154 від 01.02.2016, № 167 від 04.02.2016. За цим фактом станціями затримки Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 22 від 01.02.2016, № 8 від 02.02.2016, № 6 від 14.02.2016, акти загальної форми ГУ-23 № 9 від 01.02.2016, № 8 від 02.02.2016, № 32 від 04.02.2016 та станцією призначення Рядова вручено представникам відповідача повідомлення про затримку вагонів. Таким чином станціями Рядова та Терни на підставі актів ф. ГУ-23а, ф. ГУ-23, складених станціями Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата через затримку вагонів нарахована плата за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № 11029096, 11029095, 10029091,10029090, 09029089, 09029088, 08029086, 10029062, 10029058, 09029057 та збір за зберігання вантажу з накопичувальної картки ф. ФДУ-92 № 12029011, 12029008, 12029010 на загальну суму 430389,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 у справі № 904/6360/16 (у складі колегії суддів: Рудь І.А.-головуючого, Новікової Р.Г., Мельниченко І.Ф.) позов задоволено. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 414908,28 грн. плати за користування вагонами, 14174,16 грн. збору за зберігання вантажу, 6436,24 грн. витрат з оплати судового збору.
Рішення мотивоване тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16 (у складі колегії суддів:Паруснікова Ю.Б. - головуючого, Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 у справі № 904/6360/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково в розмірі 162213,00 грн. суми плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, в іншій частині - відмовити.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення господарськими судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, або позивач), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці" відповідно до умов якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Придніпровської залізниці:
Терни - стрілками № № 2, 4, 6 до колій № 6 та № 8 станції Терни;
Рядова - стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова;
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено:
по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М-10, розташованого на відстані 61,5 м. від вістряка стрілки № 2 станції Терни;
- маневрового світлофору М-8, розташованого на відстані 86,2 м. від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М-6, розташованого на відстані 147,2 м. від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни.
по станції Рядова біля:
- вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500 м. від вістряка стрілки № 8 станції Рядова (п. 1 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами згідно Правил користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (тарифного керівництва № 1);
- збір за зберігання вантажів у вагонах, у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) відповідно до Правил зберігання вантажів.
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.
Відповідно до п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК" подаються локомотивом залізниці на одну з колій № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій № № 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
За умовами п. 20 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013 цей договір укладається терміном на 3 роки і діє з моменту підписання його сторонами.
В лютому 2016 року за накладними №№ 45600988, 45792520, 45793072, 45793064, 45793122, 45792611, 45793031, 45792603, 45792777, 45792884, 45792538, 45783883, 45783891, 45785490, 45785508, 45779352, 45780954, 45780962,45780970, 45780996, 45781010, 45781002, 45748290, 45552577, 45552601, 45552585, 45905478, 45863198, 45880945, 45880952, 45863172, 45863180, 45857158, 45857166, 45857182, 45857208, 45857216, 45857224, 45857240, 45842754, 45741998, 45736972, 45731833, 51633386,5 1633360, 51633410, 51633428 залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу відповідача.
На шляху прямування на підставі наказу № 154 від 01.02.2016 затримано вагони (№ № голова 58928565 хвіст 58926718 у кількості 69 вагонів, індекс поїзда 4600-581-4572 з вантажем на своїх осях) на станції Нікополь Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 161 від 02.02.2016 затримано вагони (№ № голова 58820838 хвіст 58817354 у кількості 65 вагонів, індекс поїзду 4568 1 4572 з вантажем на своїх осях) на станції Красний Шахтар Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 167 від 04.02.2016 затримано вагони (№ № голова 58920109 хвіст 58802604 у кількості 48 вагонів, індекс поїзду 4574 40 4572 з вантажем на своїх осях) на станції Грекувата Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станціями затримки вагонів Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, п. 9 Правил зберігання вантажів складено:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 22 від 01.02.2016, № 8 від 02.02.2016, № 6 від 04.02.2016;
- акти загальної форми ГУ-23: № 9 від 01.02.2016, № 8 від 02.02.2016, № 32 від 04.02.2016;
- повідомлення про затримку вагонів (станція Рядова Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 2735 індекс 4600-581-4572 отримане відповідачем 01.02.2016 о 06:50 год.;
- повідомлення про затримку вагонів (станція Рядова Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 3603 індекс 4568-01-4572 отримане відповідачем 02.02.2016 о 06:35 год.;
- повідомлення про затримку вагонів (станція Рядова Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 3501 індекс 4574-40-4572 отримане відповідачем 04.02.2016 о 03:10 год.
На підставі ст. 42 Статуту залізниць України, якою передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, щодо яких складено відповідні акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення на під'їзну колію відповідача, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Рядова Придніпровської залізниці.
Враховуючи викладені обставини, щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станціях Рядова Придніпровської залізниці та Терни Придніпровської залізниці, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 414908,28 грн. Крім цього, позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 14174,16 грн.
Відповідачем плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Про зазначене йдеться у п. 14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" та у п. 5.3. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею". При цьому відповідно до вказаного Роз'яснення підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не включено в перевізні документи та у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції та вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Судами встановлено, що станцією затримки Рядова Придніпровської залізниці оформлено відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів № 154 від 01.02.2016, № 161 від 02.02.2016, № 167 від 04.02.2016 відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № № 11029096, 11029095, 10029091, 10029090, 09029089, 09029088, 08029086, 10029062, 10029058, 09029057 у загальній сумі 414908,28 грн. та збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 12029011, 12029008, 12029010 у загальному розмірі 14174,16 грн.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку, наданих позивачем розрахунків, дійшов до правильного висновку про правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на суму 429082,44 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судами встановлено, що належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідачем суду не надано. Натомість його вина підтверджується наступним.
За умовами п. 5 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013) здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожніх хоперів через інтервал часу - 2,0 год.;
- порожніх напіввагонів для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів через інтервал часу - 2,5 год.;
- вагонів з небезпечними вантажами класу "1ВМ" не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Терни. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ за телефоном відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2,0 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.02.1999 № 113 (п. 8 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013)).
Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці щодо порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач не надав.
В обґрунтування своєї позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії, відповідач зазначив про наявність вільних колій на станціях Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата на момент видачі залізницею спірних наказів про затримку вагонів. За умов наявності вільних під'їзних колій на вказаних станціях, за обставин відсутності від відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це може бути свідченням саме його вини у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні його вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Зазначене спростовує твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання скаржника, що залізниця мала можливість подати затримані за спірними наказами вагони на вільні на той час колії, оскільки навіть за умови наявності вільних під'їзних колій на станції Рядова, за відсутності від комбінату доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, неможливо погодитися з доводами комбінату щодо відсутності його вини у їх скупченні, а навпаки - це може бути свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні його вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Разом з тим, зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення відповідно до технологічного процесу роботи станції, планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.
Визначення можливості доставки на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи саме залізниці, оскільки це пов'язано з необхідністю спеціальних знань диспетчера з руху поїздів.
Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач не довів відсутності його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Рядова.
Крім цього плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яку може бути застосовано лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 15.02.2017 у справі № 904/4464/16.
Доводи заявника про неправильне оформлення наказів № 154 від 01.02.2016 та № 161 від 02.02.2016 в частині визначення часу затримки вагонів, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено, виходячи з наступного.
Наказ № 154, виданий о 04 год. 34 хв. 01.02.2016, станцією призначення Рядова. Повідомлення № 22 про затримку вагонів на станції підходу Нікополь передано відповідальному працівникові комбінату о 06 год. 50 хв. 01.02.2016, тобто на 16 хв. пізніше встановлених п. 10 Правил користування вагонами 2-х годин.
Враховуючи вимоги п. 4 Правил користування вагонами, термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного в повідомленні, залізницею в розрахунку суми позову нарахована плата за користування спірними вагонами саме з часу зазначеного в повідомленні № 22 - 06 год. 50 хв. 01.02.2016 до часу закінчення затримки за актом загальної форми ГУ-23 № 9 від 31.01.2016 - 13 год. 10 хв. 08.02.2016, незважаючи на те, що п. 12 Правил користування вагонами час до 30 хвилин не враховується.
При здійсненні розрахунку суми позову щодо заборгованості відповідача з оплати за користування вагонами за відомостями плати ф. ГУ-46 № № 08029086, 09029089, 10029059, 10029059, 10029091, 11029095 нарахована плата за користування вагонами за затримку вагонів з наказу № 161 від 02.02.2016, виданого о 06 год. 23 хв. на станцію Красний Шахтар допущено технічну помилку, а саме: неправильно визначено початок затримки вагонів з 05:20 02.02.2016, тобто з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу, фактично час користування повинен обраховуватись з моменту видачі наказу на затримку вагонів № 161 з 06:23 02.02.2016.
За вказаних обставин позивачем здійснено перерахунок плати за користування вагонами по відомостям ф.ГУ-46 08029086, 09029089, 10029059, 10029059, 10029091, 11029095 та відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України 10.11.2016 подано до місцевого господарського суду Дніпропетровської області заяву про зменшення позовних вимог з 430389,00 грн. на 429082,44 грн.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Таким чином рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16 Господарського суду Дніпропетровської області підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/6360/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О.
Судді:Карабань В.Я.
Ковтонюк Л.В.