03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
26 липня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача МиронюкаІ.В.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оріон» про визнання права власності в порядку спадкування, визнання довідки реєстраційного посвідчення недійсним, -
Справа №260/9223/12
№ апеляційного провадження:22-ц-796/1905/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення Виконкому Жовтневої районної Ради депутатів трудящих м. Києві № 4020 від 25 грудня 1972 року його матері була надана, на сім'ю з трьох осіб: мати - ОСОБА_9, батько - ОСОБА_10,та позивача - ОСОБА_2
Після смерті матері, належну їй частину паю успадкував її чоловік ОСОБА_10, який став членом ЖБК «Оріон» та позивач. Батько позивача зареєстрував шлюб з відповідачкою, яка була зареєстрована в спірній квартирі. В 1982 році народився зведений брат позивача ОСОБА_11 У 1994 році ОСОБА_6 отримала довідку про те, що вона є єдиним власником спірної квартири, на підставі якої зареєструвала на себе в КМБТІ право власності на спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. Після смерті батька позивач та ОСОБА_11 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька. Однак, оформити на себе спадщину не можливо, оскільки всі документи загублені, а відповідачка відмовляється надавати правоустановлюючі документи на спірну квартиру.
За таких обставин він змушений був звернутися до суду за захистом своїх інтересів та просив визнати за ним право власності на 3/8 частин спірної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлим батьком та визнати за ним право власності на 1/9 частин спірної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлою матір'ю. Також просив визнати частково на 1/2 частин, недійсною довідку ЖБК «Оріон» № 102 від 03 жовтня 1994 року видану на ім'я ОСОБА_6 та реєстраційного посвідчення, виданого відповідачці на підставі вказаної довідки 10 листопада 1994 pоку, а також стягнути судовий збір.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., на 3/8 частин спірної квартири АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, на 1/9 частин спірної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Визнано недійсним реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2 від 10.11.1994 p., видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 в частині права власності на 1/2 частини.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 2507 (дві тисячі п'ятсот сім) гривень 40 (сорок) копійок
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду представником відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є незаконним та ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3, представник відповідача - голова правління ОСББ «Оріон» Миронюк І.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Представник відповідачів ОСОБА_12, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з госпіталізацією до лікувального закладу.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.305 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідачів, оскільки суду не надано будь-яких письмових документів, які б підтверджували підстави госпіталізації ОСОБА_12 до лікувального закладу як він зазначає в своїй заяві від 25 липня 2017 року і крім того, представник відповідачів ОСОБА_13, будучи обізнаним про свою госпіталізацію за три дні до судового засідання, не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого представника відповідачів для розгляду справи, зокрема ОСОБА_5, який безпосередньо подавав апеляційну скаргу та був обізнаний з матеріалами справи, звертався до апеляційного суду м. Києва із заявою 18 липня 2017 року про долучення до матеріалів справи документів, з метою дотримання судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Виконкому Жовтневої районної Ради депутатів трудящих Києві № 4020 від 25 грудня 1972 року була надана матері позивача, на сім'ю з трьох осіб: мати - ОСОБА_9, батько - ОСОБА_10, та позивач - ОСОБА_2 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 (ордер № Г 198208) (т.1 а.с. 8).
З 1973 р. позивач проживає в спірній квартирі та в ній зареєстрований (т.1 а.с. 28).
Зі змісту довідки Голови правління ОСББ «Оріон» Богайчук Н.В., вбачається, що АДРЕСА_1 до 1976 р.) членом ЖБК «Оріон» (з 1998 року ОСББ) була померла ОСОБА_9, ОСОБА_10, став членом кооперативу з 1974 року (т.1 а.с. 31).
Загальна вартість спірної квартири станом на 1973 рік складала 4321 крб. 58 коп. Перший пайовий внесок було сплачено в сумі 1728 грн. 63 коп. (т.1 а.с. 31).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9, померла (т.1 а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_9, належну їй частину паю успадкував позивач та її чоловік ОСОБА_10 який став членом ЖБК «Оріон».
Станом на 11 вересня 1974 pоку, було сплачено пайових внесків на суму 1944,65 крб., з яких 1458, 48 крб. успадкував ОСОБА_10, що відповідає 1/3 частини квартири, а 486,16 крб. позивач, що відповідає 1/9 частини квартири.
18 січня 1981 року ОСОБА_10 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_6, яка 06 лютого 1981 року була зареєстрована в спірній квартирі АДРЕСА_1.
В 1982 році народився син ОСОБА_11
Судом встановлено, що до вступу в шлюб ОСОБА_10 з відповідачкою пайовий внесок за спірну квартиру було сплачено в сумі 3132 крб. 76 коп. В період шлюбу з відповідачкою пайовий внесок за спірну квартиру було сплачено в сумі 1127 грн. 02 коп. (1/2 частина від 1127 грн. 02 коп. дорівнює 563 крб. 51 коп., що відповідає 1/8 частини квартири) (т.1 а.с. 4).
27 серпня 1987 року шлюб між ОСОБА_10 та відповідачкою було розірвано (а.с. 12).
Залишок пайового внеску було виплачено 31 грудня 1987 року ОСОБА_10, відповідно до довідки ОСББ «Оріон» від 18 квітня 2011 року № 458 т.1 (а.с. 9).
Відповідно до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 209 від 22 квітня 1991 року спірна квартира була поділена між відповідачкою (вона та син), яким виділено кімнату площею 10,7 кв. м. та ОСОБА_10 та позивачем ОСОБА_2, та виділено кімнату площею 18,9 кв. м. (т.1 а.с. 7).
Згідно довідки Ф № 3 від 14 березня 2011 року в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та відповідачка з сином: ОСОБА_6, ОСОБА_11 (т.1 а.с. 3).
Відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 отримала в ЖБК «Оріон» довідку № 102 від 03 жовтня 1994 року про те, що вона є єдиним власником спірної квартири, на підставі якої в подальшому зареєструвала в КМБТЇ за №758/30637 від 10 листопада 1994 року право власності на спірну квартиру на себе.
Разом з тим, будь-яких доказів тим обставинам, що відповідач ОСОБА_6 була прийнята в члени ЖБК у суду відсутні.
З огляду на доводи апеляційної скарги, апеляційним судом м.Києва були вжиті вичерпні заходи для здобуття доказів, які б підтверджували членство відповідача ОСОБА_6 в ЖБК «Оріон» (ОСББ «Оріон»).
В судовому засіданні апеляційного суду м. Києва голова правління ОСББ «Оріон» Миронюк І.В. заперечував членство ОСОБА_6 в ЖБК «Оріон», вказавши що такі дані відсутні в архівних документах, переданих від ЖБК «Оріон» до ОСББ «Оріон», що також підтверджено офіційною довідкою ОСББ «Оріон».
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_10 (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, а саме 3/8 частини спірної квартири (4321 крб. 58 коп. -486 крб. 10 коп. - 563 крб. 51коп.= 3271 крб. 91коп. : 2 = 1635 крб. 95 коп.).
Позивач не може оформити на себе спадщину оскільки, практично, всі документи були загублені, а відповідач категорично відмовляється надавати позивачу правовстановлюючі документи. В процесі відновлення документів позивач дізнався, що вся спірна квартира оформлена на відповідачку ОСОБА_6
Крім того, після смерті матері позивач успадкував 1/9 частину спірної квартири, що відповідає сплаченим паєвим внескам на день її смерті (1/4 частина від 1944,65 дорівнює 486.16 крб.), що підтверджується повідомленням ОСББ «ОРІОН», оскільки, будучи неповнолітнім, залишався проживати в спірній квартирі (т.1 а.с. 4).
Тому, в спірній квартирі позивачу належить 1/2 частина, що відповідає сплаченим пайовим внескам за неї:
- після смерті ОСОБА_9 486.16 крб., що відповідає 1/9 частині спірної квартири;
- після смерті ОСОБА_10 3271.91: 2 = 1635.95 крб., що відповідає 3/8 частинам спірної квартири.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач та відповідач ОСОБА_11 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька.
Відповідно до п. б. п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю, або приміщення, надані члену житлового, житлово - будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооператив у особи, яка має право на частку пайових внесків, виникає право власності на відповідну частину квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. З ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Померлий ОСОБА_10 відповідачу ОСОБА_6 членство в ЖБК не передавав, належна йому на праві власності частина у спірній квартирі, ним не відчужувалась. ОСОБА_6 без дотримання вимог чинного законодавства оформила на себе право власності на спірну квартиру, що свідчить про те, що остання не визнає за позивачем право власності на належну йому частину квартири в порядку спадкування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині часткового визнання недійсним правовстановлюючого документа на квартиру - реєстраційного посвідчення №758/30637 від 10 листопада 1994 року - на 1/2 частину спірної квартири та в частині визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на 3/8 частин спірної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_10 та визнання права власності на 1/9 частину спірної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_9
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 - відхилити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: