3 серпня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12017100050003105 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_5 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року,
за участю сторін судового провадження
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, - повернуто прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з обвинувального акту вбачається, зокрема із сформульованого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, останні спільно із ОСОБА_10 наносили удари ОСОБА_11 по різним частинам тіла. При цьому, із обвинувачення, сформульованого ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 125 КК України, убачається, що останній спільними діями із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_11 синці - в лобній ділянці справа та зліва, на повіках обох очей на переніссі, в потиличній ділянці, садна - в тім'яній ділянці зліва, в потиличній ділянці зліва, на червоній каймі нижньої губи справа. Також, із обвинувачення убачається, що вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, тобто, з обвинувального акту незрозуміло, ким саме були спричинені потерпілому тілесні ушкодження, оскільки із формулювання обвинувачення, усі обвинувачені наносили удари потерпілому у співучасті. Одночасно, опис локалізації та характеру нанесення тілесних ушкоджень відрізняється в описі їх спричинення за ст. 125 КК України від опису їх спричинення за ст. 186 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, обвинувальний акт направити до суду першої інстанції для проведення підготовчого судового засідання та призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що обґрунтування, які виклав суд першої інстанції в ухвалі, суперечить вимогам ст. 314 КПК України, оскільки під час підготовчого судового засідання взагалі не повинна встановлюватись локалізація та характер нанесення тілесних ушкоджень, так як це не є предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подала заперечення, в яких просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
В заперечення захисник зазначає, що, всупереч твердженням прокурора, в обвинувальному акті також виявлені і інші недоліки, на які сторона захисту посилалась у клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору, а також сторона захисту зазначала і про недоліки, які містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, захисника та обвинувачених, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та розглянувши справу в її межах, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Однак, повертаючи обвинувальний акт прокурору з підстав, зазначених в ухвалі, яка оскаржується, на думку колегії суддів, суд вийшов за межі повноважень, наданих йому кримінальним процесуальним законом в стадії підготовчого засідання, оскільки вдався до оцінки змісту обвинувального акту щодо фактичних обставин кримінального правопорушення та висунутого кожному з обвинувачених обвинувачення, а тому колегія суддів не може погодитися з рішенням місцевого суду про повернення обвинувального акту, виходячи з наступного.
Так, кримінальним процесуальним кодексом встановлені вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, та відомості, які він має містити.
Згідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Частиною 3 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100050003105 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - кожного за ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 - за ч. 1 ст. 125 КК України, містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинувачених, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; дату та місце його складення та затвердження.
Посилання в ухвалі суду на те, що з обвинувального акту незрозуміло, ким саме були спричинені потерпілому тілесні ушкодження, оскільки із формулювання обвинувачення, усі обвинувачені наносили удари потерпілому у співучасті, а опис локалізації та характеру нанесення тілесних ушкоджень відрізняється в описі їх спричинення за ст. 125 від опису їх спричинення за ст. 186 КК України, на думку колегії суддів, є такими, що суперечать засадам кримінального провадження, передбаченим ст..7, 8, 9, 10, 17, 20, 22, 23, 26 КПК України, оскільки, зазначаючи в ухвалі про неузгодженість формулювання обвинувачення, суд вдався в оцінку вказаних обставин, що під час підготовчого засідання не допускається.
При цьому колегія суддів враховує, що згідно до положень ст.. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а обов'язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 КПК України, згідно до ст. 92 КПК України, покладається на слідчого і прокурора.
Таким чином, під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст.. 291 КПК України, яка б перешкоджала призначенню кримінального провадження до розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставність повернення обвинувального акта є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - кожного - обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, повернуто прокурору - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________________ _____________________________ ___________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3