1 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Музичко С.Г., Пікуль А.А.
при секретарі П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування,
встановила:
у серпні 2016р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним, як за спадкоємцем першої черги за законом після його батька ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування на грошові вклади, які знаходяться на депозитних рахунках ПАТ «Фідобанк», відповідно до договорів строкового банківського вкладу (депозиту), укладених ОСОБА_2 з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Промекономбанк», а саме: договору банківського вкладу від 7 серпня 2012р. №49916-183, договору банківського вкладу від 7 жовтня 2013р. №66838-171, договору банківського вкладу від 21 жовтня 2013р. №68239, договору банківського від вкладу 21 жовтня 2013р. №68240-321.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк помер його батько, який за життя уклав з ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» (м. Донецьк, пр. Ленінський, 4), вказані договори банківського вкладу.
Справа № 761/28970/16-ц
Апеляційне провадження: №22-ц/796/7715/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
Позивач стверджував, що в порядку, передбаченому чинним законодавством України та у відповідні строки, він звернувся із заявою про прийняття спадщини з наданням відповідних документів до нотаріуса Дібрової Л.М. Не отримавши інформації про реєстрацію спадкової справи у м. Донецьк, він звернувся до Першої чернівецької державної нотаріальної контори за його місцем реєстрації із заявою про прийняття спадщини померлого батька. Листом від 23 березня 2016 року №627/01-16 нотаріальна контора підтвердила, що в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством України, він звертався до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Дібрової Л.М. із заявою від 30 травня 2014р. про прийняття спадщини після смерті батька, на підставі якої нотаріусом була заведена спадкова справа за № 3/2014, про що нотаріусом 30 травня 2014р. виготовлялися витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 Також Перша чернівецька державна нотаріальна контора повідомила про те, що в Спадковому реєстрі є зареєстрована приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дібровою Л.М. спадкова справа за №56143416, тому спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2
вже заведена і перебуває в провадженні іншого нотаріуса, а тому не може бути вдруге
- 2 -
відкрита, і видача свідоцтва про право на спадщину буде видаватись лише тим нотаріусом, до компетенції якого входить подальше ведення спадкової справи.
Позивач посилався на те, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину на банківські вклади у позасудовий спосіб, так як приватний нотаріус Діброва Л.М. нотаріальної діяльності на території України не веде, нотаріальні справи до державного архіву Донецької області не здавала.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2017р. позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 на грошові кошти на рахунках у ПАТ «Фідобанк» у відповідності до укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» договорів банківських вкладів: за № 49916-183 від 7 серпня 2012р., за № 66838-171 від 7 листопада 2013р. та за №668239 від 21 жовтня 2013р. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ПАТ «Фідобанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Відповідач посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи та наданим доказам, оскільки в позовній заяві позивач підтвердив, що вкладником банку був його померлий батько ОСОБА_2, ПУАТ «Фідобанк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не наділені повноваженнями для визнання права власності на депозитний вклад і не можуть визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на грошові кошти, які розміщенні на депозитних рахунках його померлого батька.
Крім того, відповідач зазначає, що у відповідності до рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016р. №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та розпочато процедуру виведення ПУАТ «Фідобанк» з ринку, а 18 липня 2016р. правління Національного банку України прийняло постанову №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 липня 2016р. «Про початок ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК».
Позивач та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.128, 134), у судове засідання не з'явилися, позивач направив до суду заяву про відкладення судового засідання, проте не зазначив причини неможливості явки у судове засідання, тому колегія суддів визнала неявку позивача з неповажних причин і відповідно до положень ст. 305 ЦПК України провела судовий розгляд у відсутність позивача та третьої особи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Промекономбанк» та ОСОБА_2 були укладені договори банківського вкладу: № 49916-183 від 7 серпня 2012р. Подарунок UAH, № 66838-171 від 7 жовтня 2013р. Класичний UAH, № 68239 від 21 жовтня 2013р. Капітал USD, № 68240-321 від 21 жовтня 2013р. Класичний EUR.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 12 березня 2014р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку.
30 травня 2014р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Дібрової Л.М. із заявою про прийняття спадщини батька ОСОБА_2, у зв'язку із чим була відкрита спадкова справа № 3/2014.
- 3 -
Згідно повідомлення Донецького обласного державного нотаріального архіву від 14 березня 2016р. документи приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Дібрової Л.М. до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавалися, тому передати спадкову справу, заведену вказаним приватним нотаріусом, іншому нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину, не виявляється можливим.
Відповідно до договору від 22 серпня 2014р. про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «Промекономбанк», ПАТ «Фідобанк» набув всіх прав та обов'язків боржника перед кредиторами за зобов'язаннями щодо повернення грошових коштів.
Згідно реєстру договорів з кредиторами (вкладниками), який був наданий суду першої інстанції ПАТ «Фідобанк», ОСОБА_2 має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами № 499-16-183, 68239, 66838-171.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги, прийняв у визначений законом строк та спосіб спадщину, проте, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Діброва Л.М. на території України нотаріальну діяльність не здійснює.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК України самостійною підставою заміни кредитора в зобов'язанні є правонаступництво.
Відповідно до частини другої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Проте у зобов'язаннях, не пов'язаних з особою кредитора, смерть не призводить до припинення зобов'язань, а відбувається перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (частина друга статті 1228 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Наданими суду першої інстанції доказами підтверджено, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги, так як є сином спадкодавця, 30 травня 2014р. подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, а отже має право отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Разом цим, з матеріалів справи вбачається, що спадкова справа була відкрита
- 4 -
приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дібровою Л.М., яка в даний час нотаріальної діяльності на території підконтрольній Україні не веде та не передала документи до Донецького обласного нотаріального архіву.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не визначений порядок оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцями на території проведення антитерористичної операції та оформлення якої не було завершено.
У листі Міністерства юстиції України від 17 липня 2014р. роз'яснено, що видача свідоцтв про право спадщину, яка відкрилася на території тимчасово непідконтрольній Україні, буде проведена після відновлення установ нотаріату Донецької та Луганської області.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спадщину свого батька, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, що порушує його права та підлягає захисту судом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Фідобанк» не наділений повноваженнями визнавати право власності на депозитні вклади і не може визнавати за позивачем право власності у порядку спадкування на грошові кошти, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Даний позов пред'явлено до ПАТ «Фідобанк», оскільки саме в цій установі зберігаються грошові кошти - банківські вклади, які є спадковим майном ОСОБА_2, банк не визнає право власності позивача на банківські вклади ОСОБА_2, оскільки позивач не має свідоцтва про право на спадщину за законом, тому даним позовом зачіпаються інтереси банку, а відтак позивач правильно визначив відповідача за даним позовом.
Доводи апеляційної скарги про те, що з липня 2016р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк», також не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на банківські вклади у порядку спадкування, оскільки такої заборони не містить Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який також не визначає особливо порядку визнання права на банківські вклади, які розміщені у банку, у якому розпочато ліквідаційну процедуру, у порядку спадкування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» відхилити, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: