27 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком до 01 вересня 2017 року включно відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Троїцьке Луганської області, громадянки України, не працюючої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
З ухвали суду вбачається, що слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється, конкретні обставини справи, існуючі ризики і дані про особу підозрюваної, на підставі чого прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в змозі запобігти існуючим ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на хибність висновків слідчого судді з приводу того, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваної. Так, на думку прокурора, існування вказаних детективом ризиків, а також того, що запобігти їм в змозі лише запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, повністю підтверджується доводами клопотання та доданими до нього матеріалами. Зокрема, прокурор вказує на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється, повторність вчинення подібних дій, а також на територіальну наближеність місця її проживання до тимчасово окупованої території України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, захисника і підозрювану, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити рішення слідчого судді без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відмовляючи в задоволенні клопотання детектива про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_7 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні детектива не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень, як зазначив суд, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваної.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується.
Так, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення обов'язок довести наявність заявлених ризиків.
Разом з тим, ні детектив в клопотанні, ні прокурором в апеляційній скарзі не наведено виняткових обставин, які б давали підстави вважати, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти існуючим ризикам в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, відповідно до вище наведеного, колегія суддів враховує в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, розмір покарання, який загрожує останній у разі доведення її винуватості, дані про особу підозрюваної, яка в минулому до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, у неї на утриманні перебуває неповнолітня дитина та батько похилого віку, що вказує на наявність міцних соціальних зв'язків, відсутність відомостей щодо спроб останнього ухилятися від органів досудового розслідування та суду, та вважає, що такий вид запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, в змозі запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 . Такий запобіжний захід відповідає особі підозрюваної, та є співмірним з існуючими ризиками.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що ні детектив в поданому клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, не змогли довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, такого, як цілодобовий домашній арешт.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 180, 181, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2017 року, якою задоволено частково клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком до 01 вересня 2017 року включно відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3679/2017 Категорія ст. 183 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9 Доповідач у суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1