26 травня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Васильєва М.А.,
за участю
захисника Байдика особи, яка притягнуто до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Байдика Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року, якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Івано-Франківськ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст. 122-4 КУпАП, та провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130, ст.124, ст. 122-4 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП,
Відповідно до постанови суду, 28 червня 2016 року о 18.40 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хюндай» державний номерний знак НОМЕР_1 на просп. Перемоги в м. Києві, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Крім цього, ОСОБА_2, 28 червня 2016 року о 18.40 год. на просп. Перемоги в м. Києві, керуючи автомобілем «Хюндай» державний номерний знак НОМЕР_1 та будучи причетним до ДТП з автомобілем «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2, самовільно залишив місце пригоди.
Крім цього, ОСОБА_2, 28 червня 2016 року о 20.30 год. керував автомобілем «Хюндай» державнийномерний знак НОМЕР_1 на просп. Л.Курбаса в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу - алкотесту 6810 ARВН-0023 «DRAGER», кількісний показник якого склав 1,27 проміле.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Байдик О.А. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями, яка містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку захисник зазначає, що вказана постанова була винесена без виклику та участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисника, повноваження якого містяться в матеріалах справи, та набула законної сили 22 листопада 2016 року. Про те, що відбулось судове засідання, захисник дізнався лише 29 листопад 2016 року та в той же день отримав належним чином завірену копію постанови, а 30 листопада 2016 року вже подав апеляційну скаргу. Тому, вважаючи, що строк пропущений з поважних причин, просить його поновити.
В змінах та доповненнях до апеляційної скарги просить визнати протоколи про адміністративні правопорушення серії АП1 № 237251, АП1 № 237250, АП1 №237249 недопустимими доказами, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Як зазначає захисник, у даній справі подавалось клопотання про виклик та допит свідків, у зв'язку з тим, що перевірка ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння була здійснена за допомогою пристрою Drager Alcotest 6810, який показав результат 1,27% Разом з тим, перевірка здійснювалася кілька разів різними пристроями, за відсутності позитивного результату, а позитивний результат вмісту алкоголю було показано з декількох спроб другим пристроєм, з яким працівники поліції проводили певні маніпуляції. Однак, ОСОБА_2, у зв'язку з незгодою з результатами алкотестеру, в порядку само звернення, була встановлена відсутність в його крові спирту етилового, що спростовує висновки працівників поліції.
Проте зазначені суперечності судом не усунуті під час розгляду справи. Також судом не вирішене клопотання про витребування в Токсикологічній лабораторії КМКЛ ШМД результатів аналізу та в УПП в м. Києві документів, які підтверджують сертифікацію пристрою Драгер.
Також захисник звертає увагу на те, що постановою суду від 8 вересня 2016 року матеріали справи щодо ОСОБА_2 були повернуті до Департаменту ПС України для доопрацювання та усунення недоліків у зв'язку з тим, що оформлення протоколів про адміністративне правопорушення відбулось з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Так, в протоколі серії АП1 №237250 міститься запис ОСОБА_2 про відмову останнього його підписати, однак не вказано про засвідчення такої відмови свідками, натомість є підпис ОСОБА_2 про отримання протоколу наступного дня 29 серпня 2016 року. Такі ж недоліки мають й інші протоколи. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст.. 122-4 КУпАП відсутнє посилання на пункт Правил дорожнього руху, які, на думку працівника поліції, порушив ОСОБА_2 Також захисник зазначає, що схема ДТП не містить інформації про водія ОСОБА_2, не підписана ним, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не був ознайомлений зі схемою. Схема ДТП підписана особою ОСОБА_3., однак в жодному протоколі дана особа не вказана водієм жодного автомобіля.
Таким чином, захисник вважає, що розгляд справи відносно ОСОБА_2 було здійснено на підставі матеріалів, які містили численні недоліки, та без сповіщення осіб, які беруть участь в справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали доводи клопотання про поновлення строку та доводи апеляційної скарги, опитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких даних.
Згідно з положеннями ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи не дотримані, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих даних про виклик ОСОБА_2 та його захисника до суду для розгляду справи, а також відсутні відомості про вручення ОСОБА_2 копії постанови, чим порушені вимоги ст. 285 КУпАП.
З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що копію постанови ОСОБА_2, не отримав до сих пір, а саме він (Байдик) отримав 29 листопада 2016 року, нічим не спростовані, а тому вважаю, що захисником Байдиком О.А. строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений з поважних причин, внаслідок чого підлягає поновленню.
Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Святошинського районного суду м. Києва матеріал у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 повернутий до Департаменту патрульної служби України для доопрацювання та усунення вказаних в мотивувальній частині постанови недоліків (ас. 51-54).
Так, повертаючи матеріал для до оформлення, суд зазначив, що протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам ст.. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 7 листопада 2015 року, із зазначенням встановлених недоліків.
Крім того, у постанові зазначено про те, що наявна у матеріалах справи схема ДТП також не відповідає вимогам вищевказаної Інструкції з вказівкою виявлених недоліків.
Проте, зазначені у постанові судді недоліки усунуті під час додаткової перевірки не були, що залишилося поза увагою судді під час розгляду справи та винесення рішення, яке оскаржується на даний час.
Крім того, визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.. 124, ст.. 122-4 КУпАП, суддя формально послався як на докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 - протоколи про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП із зазначенням пошкоджень автомобіля, письмові пояснення ОСОБА_4 щодо механізму зіткнення автомобілів та обставин, які йому передували, алкотестером 6810 ARBH-0023 «DRAGER», письмові поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, без розкриття змісту зазначених доказів, та не дав їм належну оцінку у сукупності.
Проте, такий висновок судді не ґрунтується на матеріалах справи.
Так, відповідно до протоколу серії АП1 № 237250 від 28 червня 2016 року, ОСОБА_2 28 червня 2016 року о 18.40 год. по пр.. Перемоги 4-а, в м. Києві, керуючи авто «Хюндай» державний номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення із автомобілем «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.6 ПДРУ, за що передбачена відповідальність за ст.. 124 КУпАП (ас.1).
Також, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 237251 від 28 червня 2016 року, ОСОБА_2 28 червня 2016 року о 18.40 год. по пр.. Перемоги в м. Києві, керуючи авто державний номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з авто державнийномерний знак НОМЕР_2, та зник з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність за ст.. 122-4 КУпАП (ас. 3).
Разом з тим, дані про причетність автомобіля під керуванням ОСОБА_2 до ДТП базується тільки на поясненнях водія автомобіля «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 та не підтверджується об'єктивними доказами у справі.
З пояснень водія ОСОБА_3 вбачається, що він рухався по пр.. Перемоги з боку пл.. Перемоги в бік Великої Кільцевої, в другій полосі зліва зі швидкістю 3-5 км/год., в місці звуження дороги внаслідок ремонтних шляхових робіт відчув незначний хлопок з правого боку, і помітив, що в праву сторону автомобіля втиснувся чорний позашляховик. Після того, як він вийшов за автомобіля для з'ясування обставин і виявлення пошкоджень, водій авто, що здійснив зіткнення, зник з місця події, не зупинившись. Він сів в машину і поїхав за ним, щоб наздогнати. Після того подзвонив у страхову компанію та поліцію. Автомобіль, який здійснив зіткнення, «Хюндай» державний номер НОМЕР_1 (ас. 8).
Проте, за наявності клопотання захисника про виклик та допит ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_3 до суду не викликався та опитаний не був.
Апеляційним судом за клопотанням захисника здійснювався неодноразово виклик в судове засідання ОСОБА_3, проте, він до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.
Разом з тим, з наявних у справі доказів вбачається, що на момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2 автомобіль будь-яких пошкоджень не мав, про що зафіксовано в рапорті працівника поліції (ас. 9) та відсутні будь-які інші документальні підтвердження наявності будь-яких пошкоджень в автомобілі.
Опитаний під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 - власник автомобіля, пояснив, що ОСОБА_2 керує автомобілем за його (ОСОБА_7) згодою. 28 червня 2016 року у вечірній час йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив під'їхати, оскільки, нібито, працівники поліції вказали, що належний йому автомобіль був в ДТП. Коли він приїхав, то разом з поліцейським обійшов та оглянув свій автомобіль, на якому ніяких пошкоджень не було. Сам поліцейський говорив про те, що якесь непорозуміння. Автомобіль застрахований. Йому віддали автомобіль та він на автомобілі поїхав.
З огляду на пошкодження, виявлені в автомобілі «Рено» під керуванням ОСОБА_3, а саме: подряпини та ввігнутість передніх правих дверок, подряпини задніх правих дверок, пошкодження лакофарбового покриття правого порогу, пошкодження лакофарбового покриття ручки відкривання правих передніх дверок (ас. 7 зв.), відсутність будь-яких пошкоджень на автомобілі під керуванням ОСОБА_2, за наявності його участі у ДТП, є сумнівною.
З огляду на вищевказане, а також враховуючи, що схема ДТП складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 7 листопада 2015 року, зі слів водія ОСОБА_3, який сам залишив місце ДТП, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, є необґрунтованим та спростовується наявними у справі доказами, а тому у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду встановлена відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, в діях останнього у зв'язку з цим відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122-4 КУпАП.
Крім того, відносно ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 237249 про те, що він 28 червня 2016 року о 20.30 год. керував автомобілем «Хюндай» державний номерний знак НОМЕР_1 на просп. Л.Курбаса в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу - алкотесту 6810 ARВН-0023 «DRAGER», кількісний показник якого склав 1,27 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДРУ, а що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 2).
Визнаючи винуватим ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення, суд не звернув увагу на порушення, допущені працівниками поліції під час складання протоколу та матеріалів про адміністративне правопорушення.
Так, ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду пояснив, що він рухався на автомобілі знайомого по вул..Я.Коласа. В автомобілі з ним була знайома - ОСОБА_8. Йому треба було їхати на зустріч. По вул.. Я.Колоса його автомобіль обігнав автомобіль працівників поліції з червоними маячками, внаслідок чого він (ОСОБА_2) зупинив рух автомобіля. До нього підійшли працівники поліції, один з яких сказав, що він вчинив ДТП. На це він (ОСОБА_2) відповів, що автомобіль цілий та запропонував оглянути автомобіль. На його пропозицію працівник поліції йому відповів, що зараз приїдуть і йому (ОСОБА_2) пояснять, що він вчинив ДТП. Більш того, він пропонував працівникам поліції забрати автомобіль на штраф майданчик та оглянути його там. Йому також в цьому було відмовлено. Через годину, коли ніхто нічого з поліцейських не робив, він почав задавати питання та, якщо він затриманий, вимагати складання протоколу про затримання. На це працівники поліції відмовилися скласти протокол. Ще через деякий час до цих 2 поліцейських приїхало ще приблизно чоловік 6. Один з поліцейських, підійшовши до нього (ОСОБА_2) сказав, що мало того, що він (ОСОБА_2) вчинив ДТП, так він (ОСОБА_2) ще й п'яний. В цей час під'їхав його (ОСОБА_2) товариш ОСОБА_9, з яким вони повинні були зустрітися і якому по телефону він повідомив про те, що відбувається. Потім приїхав якийсь чоловік, який почав говорити, що він (ОСОБА_2) приблизно півгодини тому скоїв ДТП на пр.. Перемоги, десь а 80-100 м до Шулявського мосту в напрямку Кільцевої дороги. Він пояснив, що з моменту його зупинки пройшло вже більше 2 год. Більше з цим чоловіком він не спілкувався. Потім йому принесли якийсь засіб, сказали дути в нього. При цьому було двоє свідків. Він 5-6 разів дув, але жодного результату не було. Свідків відпустили, а йому (ОСОБА_2) сказали, що він неправильно дує. Через годину привезли ще один апарат, знайшли ще двох понятих. Він знову дув у цей апарат разів 6-7, після чого поліцейський сказав, що є результат. Він (ОСОБА_2) з даним результатом не погодився, про що і вказав письмово, та запропонував працівникам поліції поїхати в медичний заклад. Йому було відмовлено в цьому. З огляду на те, скільки по часу це все відбувалося, він покинув це місто та поїхав в ЛШМД, де знав аналіз, який показав, що він тверезий.
Свідок ОСОБА_9 в суді апеляційної інстанції пояснив, що йому в день Конституції зателефонував ОСОБА_2, з яким вони повинні були зустрітися, та, пояснивши ситуацію, попросив під'їхати до місця зупинки автомобіля. Коли він приїхав, дізнався, у зв'язку з чим був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_2, та оглянув автомобіль. При цьому звернув увагу працівника поліції, що автомобіль пошкоджень немає, і чому, якщо автомобіль цілий, інша особа вважає себе потерпілою. Потім протягом тривалого часу привозили декілька тестерів, ОСОБА_2 дув в них. З чимось ОСОБА_2 не погоджувався, пропонував їхати до лікарні, але працівники міліції були не згодні. Після цього ОСОБА_2 йому повідомив, що сам їде до лікаря і поїхав. Він (ОСОБА_9) залишився сам біля автомобіля, а через деякий час приїхав власник автомобіля, який разом з працівником поліції, який фіксував все на камеру, оглянув автомобіль. Під час огляду було встановлено, що автомобіль пошкоджень немає. На вимогу скласти протокол про затримання автомобіля працівники поліції відмовилися, пояснивши, що вони автомобіль не затримували.
З метою перевірки обставин справи, пояснень ОСОБА_2 та свідків апеляційним судом за клопотанням захисника неодноразово викликалися до суду апеляційної інстанції свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також працівники поліції, які складали протоколи та схему ДТП. Проте, зазначені особи до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викладені на друкованих бланках, в яких зазначено, що 28 червня 2016 року о 20.55 год. в їх присутності були встановлені певні обставини (ас. 5-6).
Проте, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 складений 28 червня 2016 року о 20.50 год., тобто, раніше, ніж ОСОБА_2 проходив огляд на стан сп'яніння, що ставить під сумнів пояснення зазначених свідків.
Крім того, судом, за клопотанням захисника, було направлено запит про надання УПП у м. Києві відеозаписів із нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівників управління поліції, однак, згідно до листа Управління патрульної поліції у м. Києві, у зв'язку із тим, що з моменту фіксації пройшло більше 30 діб, виконати запит Апеляційного суду м. Києва не є можливим (ас. 133).
Відповідно до відомостей, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та роздрукованому результаті огляду на алкотестері «Драгер», дійсно ОСОБА_2 зроблений власноручний запис про те, що з результатами огляду він не згоден (ас. 4).
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Однак, будь-які дані про те, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Проте, суд першої інстанції, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, не звернув уваги на зазначені обставини.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника Байдика О.А. в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя
Поновити захиснику Байдику О.А. в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року.
Апеляційну скаргу адвоката БайдикаОлександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст. 122-4 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130, ст.124, ст. 122-4 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124, ст.. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва