Справа № 11-кп/796/902/2017 Суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія - ч. 2 ст. 186 КК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
24 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015100010001619 стосовно обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в
смт. Краснопілля Сумської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
та
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в
смт. Краснопілля Сумської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
за участю: прокурора ОСОБА_9
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року
ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Цим же вироком ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк
4 роки 6 місяців.
На вказаний вирок подані апеляційні скарги обвинуваченими та захисником ОСОБА_6 .
В судовому засіданні захисники заявили клопотання про зміну обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання кожного з них під вартою на інший більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Клопотання обґрунтували тим, що враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України, обвинувачені на даний час відбули покарання, призначене кожному з них вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року.
Заслухавши пояснення обвинувачених на підтримку клопотання та заперечення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2015 року як стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , так і щодо ОСОБА_7 , було застосовано у кримінальному провадженні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строк дії якого, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу стосовно кожного обвинуваченого, судом неодноразово продовжувався.
Порушивши перед судом апеляційної інстанції питання про зміну кожному обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, сторона захисту посилається виключно на те, що, виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року, як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_7 відбули призначене кожному з них оспорюваним вироком суду першої інстанції покарання.
Між тим, з огляду на положення ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а положення ч. 5 ст. 72 КК України визначають порядок зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.
Оскільки вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року, постановлений стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , не набрав законної сили і є предметом апеляційного перегляду, на даній стадії судового розгляду колегія суддів не вправі вирішувати питання щодо зарахування обвинуваченим строку попереднього ув'язнення, інших же підстав для зміни кожному із обвинувачених запобіжного заходу на більш м'який захисники не навели, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою запобігання яким судом приймалося рішення про застосування як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не спростували, а тому колегія суддів вважає клопотання захисників необґрунтованим, отже таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 405 КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з тримання під вартою на інший більш м'який, не пов'язаний з позбавлення волі - відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4