25 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 серпня 2017 року до 08 год. 40 хв. без визначення застави, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, Луганської області, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання слідчого та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі та поданих до неї захисником ОСОБА_6 доповненнях ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою, а саме домашнього арешту чи особистого зобов'язання. Свої вимоги апелянт обґрунтовує відсутністю підстав для обрання відносно його підзахисного будь-якого запобіжного заходу. Так, на думку захисника, доводи клопотання та додані до нього матеріали не містять належних даних, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри та існування заявлених ризиків. Також, апелянт вважає незаконним і затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, вважаючи його таким, що було здійснене в супереч вимогам кримінального процесуального закону України. Дані обставини, як стверджує захисник, залишилися поза увагою слідчого судді, а тому вважає постановлене ним рішення незаконним, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Так, обираючи відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено та встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах кримінального провадження, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за викладених у клопотанні обставин, слідчим доведена та сумніву у суду щодо їх достатності не викликала.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність обґрунтованої підозри є безпідставними.
Також, під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
В сукупності із вищезазначеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував і дані, які характеризують особу підозрюваного та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі доведення його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
З огляду на викладене, колегія суддів враховує дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки, спосіб життя в загалі, зокрема те, що хоча ОСОБА_7 раніше і не судимий, однак є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, зареєстрований у Дніпропетровській області, розлучений, не працює, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке пов'язане з застосуванням насилля небезпечного для життя і здоров'я, що характеризується підвищеним рівнем суспільної небезпеки, приймаючи до уваги розмір покарання, який загрожує підозрюваному у разі доведення його винуватості, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного з приводу того, що слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не було дотримано вимог чинного кримінального процесуального законодавства та не з'ясовано всіх обставин з якими пов'язана можливість його застосування, є безпідставними.
Враховуючи все вище наведене, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення доведено необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не в змозі забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти існуючим ризикам.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання захисника на незаконність затримання його підзахисного.
У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 серпня 2017 року до 08 год. 40 хв. без визначення застави, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3378/2017 Категорія ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1