Справа № 11-cc/796/2141/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
26 липня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках відкритих в Столичній філії ПАТ БК «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269), а саме: ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532) рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532) відкритих в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати з 29.03.2017 року.
Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вони відповідають критеріям положень ст. 98 КПК України і те, що незастосування накладення арешту може призвести до приховування, зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження та прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, заступник генерального директора ТОВ «Тедіс Україна» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді від 29.03.2017 року, просить її скасувати, а також скасувати арешт на грошові кошти та видаткові операції.
В обґрунтування дотримання строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власника майна, а копія ухвали на адресу скаржника не направлялася. Про існування ухвали слідчого судді ТОВ «Тедіс Україна» стало відомо 03.04.2017 року від представників ПАТ КБ «Приватбанк».
Стосовно ухвали слідчого судді, то апелянт зазначає, що відносно осіб, які не є підозрюваними у кримінальному провадженні, не може бути постановлено ухвалу про арешт майна, а слідчим суддею були порушені принципи кримінального судочинства у тому числі недоторканість права власності.
Стверджує, що в оскаржуваній ухвалі відсутні відомості та обґрунтування, докази того, що грошові кошти ТОВ «Тедіс Україна» можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні та не встановлено джерело походження цих коштів. Зокрема, вказані рахунки ТОВ «Тедіс Україна» використовує для розрахунків з покупцями, які на підставі укладених договорів поставки купують тютюнові вироби та здійснюють розрахунки за них. Таким чином, накладення арешту на всі грошові кошти, що знаходяться на рахунках, без визначення суми грошових коштів та без вказівки щодо арешту коштів в сумі, яка надійшла від контрагентів, на думку сторони захисту свідчить про неспівмірність вжитих заходів.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував наслідки накладення арешту на кошти підприємства, оскільки вказана обставина блокує діяльність товариства, унеможливлює виконання господарських зобов'язань ТОВ «Тедіс Україна», проведення розрахунків з постачальниками тощо.
Представник власника майна ТОВ «Тедіс Україна» та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі представника власника майна. Про існування оскаржуваної ухвали особі, яка подала апеляційну скаргу, стало відомо 03.04.2017 року і даний факт не спростовується матеріалами провадження. Апеляційну скаргу власник майна подав 03.04.2017 року, тобто в межах визначеного законом п'ятиденного строку, таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, а тому він не підлягає поновленню.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001264 від 17.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що в ході проведення досудового розслідування до вчинення вказаних правопорушень встановлена можлива причетність ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532), яке використовує банківські рахунки, відкриті в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269), на яких знаходяться грошові кошти щодо яких існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину у зв'язку з тим, що були набуті протиправним шляхом.
29.03.2017 року прокурор відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках відкритих в Столичній філії ПАТ БК «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269), а саме: ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532) рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках, за першим запитом слідчого на час його надання, з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «Тедіс Україна», їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.
Клопотання прокурора мотивовано тим, що у кримінальному провадженні є необхідність у збереженні речових доказів - грошових коштів, які містяться на банківських рахунках ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532) рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Столичній філії ПАТ БК «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269), оскільки є підстави вважати, що ці кошти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуті в результаті вчинення злочину.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.03.2017 р. клопотання прокурора задоволено.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_7 та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на зазначених рахунках за наявності підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є знаряддям злочину, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження, знищення цього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 3, 10 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках вищевказаного товариства, оскільки вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках вищевказаного товариства, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності вжитих слідчим суддею заходів забезпечення кримінального провадження, на думку колегії суддів є невмотивованими, оскільки арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунках вищевказаного товариства є співрозмірний з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.
Доводи апеляційної скарги заступника генерального директора ТОВ «Тедіс Україна» про те, що у вказаному кримінальному проваджені відносно осіб, які не є підозрюваними у кримінальному провадженні, не може бути постановлено ухвалу про арешт майна, не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках вищевказаного товариства, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках відкритих в Столичній філії ПАТ БК «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269), а саме: ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532) рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532) відкритих в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ (МФО 380269) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати з 29.03.2017 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4