Дата документу Справа №
Єдиний унікальний №332/930/17 Головуючий у 1-й інстанції: Федоренко О.І.
Провадження №22-ц/778/3039/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
03 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Гончар М.С.,
секретар: Бєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по справі за позовом Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до ОСОБА_3, про стягнення надмірно виплаченої пенсії,
за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року,
У березні 2017 року УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої пенсії у розмірі 111,66 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.10.2012 року ОСОБА_3 призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, а з 03.04.2014 року - пенсія за віком. У вересні 2015 року у зв'язку із змінами у законодавстві і підвищенням прожиткового мінімуму на одну особу ОСОБА_3 був здійснений перерахунок раніше призначеної пенсії. Проте при здійсненні перерахунку спеціалістами пенсійного фонду не було враховано, що ОСОБА_3 отримує державну адресну допомогу, а тому не має права на отримання доплати до прожиткового мінімуму. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя надмірно отриману пенсію в сумі 111,66 грн.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року здійснена заміна позивача у справі УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя на його правонаступника Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що переплата пенсії відповідачу ОСОБА_3 виникла не у зв'язку із рахунковою помилкою зі сторони позивача та останнім не доведено факт недобросовісного набуття відповідачкою отриманих коштів.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Встановлено, що ОСОБА_3 є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком.
Розпорядженням начальника Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя від 13 листопада 2015 року ОСОБА_3 було здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії і призначено до виплати 1036, 78 грн. (а.с.4).
Проте, при нарахуванні пенсії, УПФУ не було враховано, що ОСОБА_3 виплачується щомісячна державна адресна допомога , внаслідок чого у вересні-листопаді 2015 року ОСОБА_3 переплачено 111 грн. 66 коп.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона судового процесу зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонерам добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.
Зі змісту вище викладеної статті випливає, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За вимогами ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
У зазначеній нормі права відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». У Кодексі законів про працю України міститься згадка про лічильну помилку при виплаті заробітної плати, що на думку колегії суддів є синонімічним до поняття «рахункова помилка».
У постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 2009 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надається роз'яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем не доведено, що переплата пенсії сталася внаслідок рахункової помилки та що відповідач набуваючи переплату у сумі 111 грн. 66 коп. діяв недобросовісно.
Неврахування при обчисленні пенсії щомісячної адресної допомоги не може вважатись рахунковою помилкою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відсутній факт недобросовісного набуття ОСОБА_3 отриманих коштів, які є пенсійною виплатою та не встановлено й наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.
Висновки суду першої інстанції узгоджуються із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постановах від 2 липня 2014 року (справа 6-91 цс 14) та від 22 січня 2014 року (справа 6-151 цс 13), які і обов'язковими для виконання судами всіх інстанцій.
З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених вимог закону суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Ті докази та обставини, на які посилається УПФУ в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст.307,308,3013,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя відхилити.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року по цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: