Дата документу Справа №
Єдиний унікальний №321/1739/16
Справа № 22-ц/778/2530/17 Головуючий у 1-й інстанції: Олійник М.Ю.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
03 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
Гончар М.С.,
суддів: Маловічко С.В.,
секретар: Бєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Наливайко Катерина Кирилівна, про визнання заповіту недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2017 року,
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна сестра ОСОБА_6, після смерті якої залишилася спадщина: житловий будинок із земельною ділянкою в селі Радісне, Михайлівського району, Запорізької області, земельний пай, банківські вклади, тощо. Спадкоємців першої черги у сестри не було, а тому він як спадкоємець другої черги в установлений строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_6 склала заповіт на користь своєї племінниці ОСОБА_4
Посилаючись на те, що за життя ОСОБА_6 завжди говорила про його права на батьківський будинок, він завжди надавав допомогу сестрі, ремонтував будинок, після смерті організував поховання, а також на те, що під час складання заповіту ОСОБА_6 внаслідок похилого віку і психічного розладу не усвідомлювала значення своїх дій та не керувала ними, просив суд визнати заповіт недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Наливайко К.К., про визнання заповіту недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на однобічність розгляду справи, порушення норм матеріального і процесуального права, упередженість суду, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
13 липня 2017 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
За змістом ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Як вбачається із позовної заяви і матеріалів справи, в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення ОСОБА_3 справжність підпису своєї сестри ОСОБА_6 на заповітах не оспорював, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи не заявляла, його доводи про недійсність заповітів зводилися лише до того, що він доглядав свою сестру, яка незадовго до своєї смерті страждала на психічний розлад, поховав її за власні кошти, що на думку позивача є підставою для визнання заповіту недійсним з підстав, передбачених ст.225 ЦК України.
Жодний поважних причин, які б унеможливили заявити клопотання про призначення експертизи у суді першої інстанції, по справі не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Пленум Верховного Суду України у пункті 2 своєї Постанови №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (з наступними змінами) зазначив про неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Зважаючи на те, що предметом доказування у цій справі є психічний стан спадкодавця на час складання заповіту, в суді першої інстанції справжність підпису спадкодавця на спірних правочинах позивачем не оспорювалися, вимоги про визнання заповітів недійсними з підстав, передбачених ст.48 ЦК УРСР, ст.ст.203, 215,1257 ЦК України останнім не заявлялися, передбачених законом підстав для призначення по справі почеркознавчої експертизи у суді апеляційної інстанції не вбачається.
Посилання ОСОБА_3 на те, що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи експертиза заявлялося ним у суді першої інстанції є неспроможними. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 направив суду першої інстанції заяву про призначення почеркознавчої експертизи 3 травня 2017 року, тоді як судове рішення у справі було ухвалено 12 квітня 2017 року.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Також, необхідно зазначити, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.143-144, ст.ст.208-210 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_3 при призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: