Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/1698/17 Головуючий у 1-й інстанції: Соболєва І.П.
Є.У.№ 335/12120/15-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1
03 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
ОСОБА_2,
секретар: Бєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, міського комунального підприємства «Основаніє», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2017 року,
У грудні 2015 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, МКП «Основаніє», який в ході розгляду справи неодноразово доповнювали і уточнювали, про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої залиттям квартири, обгрунтоваючи свої вимоги тим, що 22.08.2015 року з вини відповідачів, які мешкають поверхом вище, сталося залиття їх квартири АДРЕСА_1 (40 років Радянської України) в місті Запоріжжі, яка належить їм на праві часткової власності, внаслідок чого їм було завдано майнову шкоду у загальному розмірі 40 483,85 грн., крім цього їм була завдана моральна шкода у розмірі 6 000 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 7 658,70 грн. (вартість відновлювального ремонту), 2 286,02 грн. (вартість меблів), 121,80 грн. судовий збір, 300 грн. (правова допомога), 176,25грн. (експертне дослідження), моральна шкода 1 500 грн., а всього - 12 042, 77 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 7 658,70 грн. (вартість відновлювального ремонту), 2 286,02 грн. (вартість меблів), 121,80 грн. судовий збір, 300грн. (правова допомога), 176,25грн. (експертне дослідження), моральна шкода 1 500 грн, а всього - 12 042, 77 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 7 658,70 грн. (вартість відновлювального ремонту), 2 286,02грн. (вартість меблів), 121,80грн. судовий збір, 176,25 грн.(експертне дослідження), моральна шкода 1 500 грн, а всього - 11742,77грн.;
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 7 658,70 грн. (вартість відновлювального ремонту), 2 286,02 грн. (вартість меблів), 121,80грн. судовий збір, 176,25грн. (експертне дослідження), моральна шкода 1500 грн, а всього - 11 742,77 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь держави судовий збір (за моральну шкоду) 1 218 грн. по 609 гривень кожному.
В іншій частині позову - відмовлено.
Ухвалою цього ж суду від 26 травня 2017 року виправлено описку в резолютивній частині судового рішення: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 7 658,70 грн. (вартість відновлювального ремонту), 2 286,02грн. (вартість меблів), 121,80грн. судовий збір, 176,25 грн.(експертне дослідження), моральна шкода 1 500 грн, а всього - 11742,77грн.; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 7 658,70 грн. (вартість відновлювального ремонту), 2 286,02 грн. (вартість меблів), 121,80грн. судовий збір, 176,25грн. (експертне дослідження), моральна шкода 1500 грн, а всього - 11 742,77 грн.
В апеляційних скаргах про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_5 і ОСОБА_7 посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права. Відповідачі зазначають, що позивачами не доведений розмір завданої майнової шкоди, надані на підтвердження розміру збитків письмові докази є неналежними, не доведений факт заподіяння моральної шкоди. Вважають, що залиттю квартири позивачів сприяла бездіяльність працівників МКП «Основаніє», які не вжили своєчасних заходів до ліквідації аварії.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За змістом ст.ст. 1166,1167 ЦК України за моральну шкоду і шкоду, заподіяну майну громадянина, відповідає особа, яка її заподіяла, якщо не доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що шкоду майну позивачів і моральну шкоду заподіяно з вини відповідачів, що призвело до аварії і залиття квартири позивачів гарячою водою, а тому відповідно до вимог ст.ст.1166,1167 ЦК України останні повинні компенсувати витрати на ремонт квартири і відшкодувати моральну шкоду.
Оскільки відповідачами не доведено у суді, що шкоду майну ОСОБА_4 заподіяно не з їх вини, суд відповідно до вимог ст.ст. 1166,1167 ЦК України дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дана правильна оцінка.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2015 р. мало місце залиття квартири АДРЕСА_2 (на час розгляду справи - Незалежної України) у місті Запоріжжі, власниками якої є позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Поверхом вище над квартирою позивачів за вказаною адресою розташована квартира № 13, яка належить відповідачам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності.
Залиття квартири відбулося через зрив гнучкого шлангу на кухні відповідачів на трубопроводі гарячого водопостачання.
Сам факт залиття відповідачі по справі не оспорюють.
Також судом встановлено, що за фактом залиття комісією МКП «Основаніє» у складі трьох працівників КП були складені акти від 28.08.2015р. і від 11.09.2015 р., якими встановлені причини залиття квартири позивачів - розрив гнучкого шлангу трубопроводу ГВС в кухні квартири № 13, а також зафіксовані наслідки залиття квартири.
МКП «Основаніє» на момент події 22.08.2015 було балансоутримувачем житлового будинку № 62 по вулиці 40 років Радянської України в місті Запоріжжі.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на день залиття 22.08.2015 в квартирі були відсутні, перебували за межами міста Запоріжжя, та їх квартира знаходилася під цілодобовою охороною.
Як встановив суд першої інстанції із пояснень відповідачки ОСОБА_6, 22.08.2015 о 5-ій годині ранку її зателефонував сусід ОСОБА_3 і повідомив про залиття. Вона порадила звернутися до аварійної служби 15-80. Оскільки квартира знаходилася під цілодобовою охороною, ОСОБА_6 зателефонувала до охоронної служби, щоб та забезпечила доступу аварійників до квартири. Відповідачка ОСОБА_5 в цей період знаходилась за межами України. У службі охорони ОСОБА_6 було запропоновано, щоб ОСОБА_5 звернулась до служби охорони за допомогою телефонного зв'язку і надала ОСОБА_6 згоду для надання останній повноважень. Об 11-20 годині цього ж дня доступ до приміщення було надано. Аварійна служба спочатку перекрила холодну воду, а гарячу воду лише згодом. При огляді квартири у трубопроводі була виявлена металева стружка. Робітники аварійної служби їй роз'яснили, що вентиль водопостачання не був закритий до кінця на 1 мм, у зв'язку з чим відбувся розрив гнучкого шлангу трубопроводу гарячого водопостачання.
Факт, що відповідачкою ОСОБА_6 не був до кінця на 1 мм закритий вентиль водопостачання, у зв'язку з чим і відбувся розрив гнучкого шлангу трубопроводу гарячого водопостачання був підтверджений в судовому засіданні самою ж відповідачкою.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідність з вимогами ст. 1166 ЦК України, шкода, заподіяна особі, або майну громадянина, підлягає відшкодуванню тою особою, що його заподіяла, у повному обсязі.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» від 27.03.1992 № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Визначаючи розмір майнової шкоди, суд вірно врахував, що відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
ТОВ «Запорізький ДБК» для визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі позивачів був складений дефектний акт, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1/1. Згідно зведеного кошторисного розрахунку від 27.10.2015 вартість будівельних робіт по відновленню приміщень квартири АДРЕСА_3 (40 років Радянської України) у місті Запоріжжі після залиття квартирою № 13 становить 28 426 грн., які суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках з кожного.
Аналізуючи висновок № ОС-51 судової будівельно-технічної експертизи Запорізької торгово-промислової палати, складений 05.12.2016 року щодо встановлення вартості відновлювального ремонту в квартирі АДРЕСА_4 після залиття квартири, яке відбулося 22.08.2015 року, суд дійшов висновку про недоцільність покладення його в основу рішення з підстав неповноти дослідження об'єкту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердив, що при проведенні зазначеної судової експертизи він використовував відповідну нормативно-технічну літературу, в тому числі програмний комплекс АВК-5 (редакція 3.1.6), який не передбачає використання ринкових цін, а проводить розрахунки на підставі середньо регіональних цін, що не відповідає приписам частини 2 статті 1192 ЦК України.
У пунктах 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність вини відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у завданні шкоди майну позивачів шляхом залиття квартири позивачів, а тому завдана внаслідок такого залиття шкода підлягає стягненню з останніх, як винних осіб включаючи і відшкодування морально шкоди.
Доводи апеляційних скарг про неврахування судом висновку експерта; про невідповідність реальних пошкоджень майна з задоволеними, про відсутність вини відповідачів у завданій шкоді, про бездіяльність МКП «Основаніє» яка призвела до збільшення розміру завданої шкоди, про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, в цілому повторюють заперечення відповідачів на які вони посилались при розгляді справи судом першої інстанції, однак вони були ретельно розглянуті під час розгляду справи судом першої інстанції та дістали належної правової оцінки, з якою погоджується колегія суддів під час апеляційного розгляду справи.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2017 року по цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: