24 липня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловська І.М., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна», Державна служба України з питань праці, про скасування і визнання недійсним акта форми Н-5, зобов'язання вчинити дії,
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла вищевказана касаційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року, яка подана заявником з пропуском передбаченого ч. 1 ст. 325 ЦПК України строку на касаційне оскарження. Заявник просив поновити строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень, посилаючись на поважність причин його пропуску.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 січня 2016 року визнано наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави пропущення вказаного строку неповажними та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати тридцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 325 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в значений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Оскільки у встановлений касаційним судом строк заявник не подав доказів того, що недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема доказів факту отримання копії рішення апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року лише 29 вересня 2016 року, про що вказує заявник в своїй заяві. Інших причин, що підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку заявник не навів, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити на підставі ч. 3 ст. 328 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «resjudicata», особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити на підставі ч. 3 ст. 328 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна», Державна служба України з питань праці, про скасування і визнання недійсним акта форми Н-5, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ І.М.Фаловська