27 липня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловська І.М., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто на користьпублічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі - ПАТ «АТ «Експрес-банк») з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 23 листопада 2011 року станом на 03 листопада 2015 року у загальному розмірі 7 364,31 грн., у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 2 432,13 грн., заборгованість за процентами - 635,97 грн., пеня - 715,78 грн., інфляційні втрати - 1 080,43 грн. та штраф - 2 500 грн. У задоволенні вимог до ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2016 року рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 пені, штрафу та інфляційних нарахувань. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто на користь ПАТ «АБ «Експресс-банк» з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 23 листопада 2011 року станом на 03 листопада 2015 року у розмірі 3 068,10 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 432,13 грн., заборгованість за процентами - 635,97 грн. У задоволенні решти вимог до ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року рішення апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «АБ «Експресс-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у частині інфляційних втрат скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті рішення місцевого та апеляційного судів залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АБ «Експресс-банк» інфляційних втрат у розмірі 1 080,70 грн. за кредитним договором від 23 листопада 2011 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «АТ «Експрес-банк», посилаючись на неправильне застосуваннясудами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу.
Касаційна скарга ПАТ «АТ «Експрес-банк» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вже була предметом перегляду в касаційному порядку і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року рішення апеляційного суду скасовано в частині стягнення інфляційних втрат з ОСОБА_2, а у решті вказані вище рішення місцевого та апеляційного судів залишено без змін.
У відкритті касаційного провадження на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами встановлено, що 23 листопада 2011 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 25 000 грн. строком на 36 місяців до 23 листопада 2014 року зі сплатою за користування кредитом 24 % річних.
У зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань відповідачем утворилася заборгованість станом на 03 листопада 2015 року в розмірі 7 364,31 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2 432,13 грн., прострочена заборгованість за процентами - 635,97 грн., інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту - 1 006,03 грн., інфляційні нарахування на суму прострочених процентів - 74,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах. встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивачем виконані свої зобов'язання перед відповідачем шляхом надання грошових коштів. Свій обов'язок щодо погашення кредиту відповідач не виконав, не сплачував вказані суми у повному обсязі.
Згідно із статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і у строк, встановлений договором. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у строк і в порядку встановленому договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору від 23 листопада 2011 року у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, позичальник відшкодовує кредитодавцю завдані ним збитки в повному обсязі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені договором.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 інфляційних страт, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що інфляційні нарахування на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання, тому позивачем у зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань відповідачем обґрунтовано здійснено інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та суму прострочених процентів станом на 03 листопада 2015 року.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, касаційна скарга в цій частині є необґрунтованою.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
Відмовити публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Експрес-Банк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ І.М. Фаловська