Справа № 323/695/17
2/323/328/17
іменем України
03.08.2017 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Плечищевої О.В., при секретарі Свириденко О.С., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01 березня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість по кредитному договору у розмірі 43980,43 грн та судові витрати у вигляді судового збору, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 28.11.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 19962,65 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими позивачем ОСОБА_2 та правилами, тарифами складає між нею і банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
При укладені кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов"язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Позивач свої зобов"язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.1.1.3.2.11. Умов та правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов"язань перед банком.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахункі заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов"язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 08.12.2016 року має заборгованість - 43980,43 грн., яка складається з наступного:
- 19479,69 грн. - заборгованість за кредитом;
- 6614,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-13974,78 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
-3910,99 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Позивач просить стягнути з відповідача. заборгованість за кредитним договором у розмірі 43980,43 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1600,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з»явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, прохає їх задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору, судові витрати у вигляді судового збору, проти заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, судовою повісткою з повідомленням, заяву про розгляд справи без її участі не надавала.
Звертаючи увагу, що Відповідач не з'явилася, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
За ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Як вбачається зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором
Судом встановлено, що дійсно Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 28.11.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 19962,65 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з
запропонованими банком ОСОБА_2 та правилами, тарифами складають між нею і Банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України., згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у фомулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач свої зобов"язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.1.1.3.2.11 Умов і правил банк має право проводити договірне списанняз усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами в яких клієнт є поручителем, а також будь-який іншої заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконананих зобов"язань перед банком.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображенняу розрахунку заборгованості.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов"язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту
Отже, в судовому засіданні встановлено, позивач свої зобов'язання за договором виконав, відповідач же своє зобов'язання за кредитним договором не виконала, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.5) заборгованість відповідача станом на 08.12.2016 року становить - 43980,43 грн., яка складається з наступного:
- 19479,69 грн. - заборгованість за кредитом;
- 6614,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-13974,78 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
-3910,99 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що відповідач у судове засідання не з'явилася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надала, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 1600,00 грн., що був сплачений позивачем при звернені до суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 57-60,197, 208-209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 629, 525, 526,527, 530, 625, 629, 651, 1049, 1054 ЦК України,-
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість по кредитному договору в сумі 43980,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” суму сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Оріхівського районного суду: О.В.Плечищева