Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/926/17
Провадження № 2/321/416/2017
04 серпня 2017 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Олійника М.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Цаплі Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку,
В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду від ОСОБА_1 вказано, що 25 грудня 2002 року померла її мати - ОСОБА_3. Після смерті матері залишилась спадщина - право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,84 га на території КСП «Пам'ять Леніна», ОСОБА_2 і району Запорізької області. Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Крім неї, інших спадкоємців за законом не має. Заповіт спадкодавцем не складався. За рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2017 року, їй був визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері. На підставі цього рішення суду, вона звернулась до державного нотаріуса, яка відкрила спадкову справу № 33 (2017 року). Проте, в видачі свідоцтва на право власності на спадкове майно їй було відмовлено в зв'язку тим, що нею не надано правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,84 га. на території КСП «Пам'ять Леніна Михайлівського району, Запорізької області. Надати правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) вона не може, постільки він у неї відсутній. За вказаних обставин просить суд задовольнити її позовні вимоги та визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері - ОСОБА_3, яка померла 25 грудня 2002 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилася, але надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії I-ЖС № 236599 виданого виконкомом Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 25 грудня 2002 року, ОСОБА_3 померла 25 грудня 2002 року. (а.с. 7)
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії IV-УР № 1417911, виданого 1964 року в смт. Михайлівка, Райбюро ЗАГС її матір'ю є ОСОБА_3 ( а.с. 8)
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу виданого 15 березня 1986 року, ОСОБА_5 15 березня 1986 року уклала шлюб з ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено відповідний запис за № 07 (а.с. 9)
Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру Запорізької області від 05 грудня 20016 року, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались членам КСП «Пам'ять Леніна» Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_3 отримала сертифікат серії ЗП № 028120 від 25 вересня 1996 року площею 4,84 га. на підставі рішення №291 від 24 травня 1996 року, сертифікат на земельну частку (пай) виготовлявся лише в одному екземплярі. (а.с. 10).
Відповідно до повідомлення Головного управління Держгеокадастру Запорізької області від 14 липня 2017 року, ОСОБА_3 при житті буда членом КСП «Пам'ять Леніна» Михайлівського району Запорізької області та мала право на земельну частку (пай) розміром 4,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) у колективній власності на землю вищевказаного господарства. Це право підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 028120, виданим ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Запорізької області 25 вересня 1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 579. Вартість земельної частки (паю) станом на 2017 рік, з коефіцієнтами індексації нормативної грошової оцінки 4, 796 і 1,756 складає 194627 грн. (а.с. 11).
Згідно рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 було визначено додатковий шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті 25 грудня 2002 року ОСОБА_3 (а.с. 13)
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 липня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 25 грудня 2002 року ОСОБА_3 (а.с. 14).
Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3
Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 оформити своє право на спадщину не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 8, 9, 10, 14, 15, 21, 215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) площею 4,84 в умовних кадастрових гектарах, на території КСП «Пам'ять Леніна» Михайлівського району Запорізької області, згідно сертифікату серії ЗП №028120 від 25 вересня1996 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 25 грудня 2002 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Михайлівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_7