Справа № 316/392/17
Провадження № 2/316/480/17
(повний текст)
"12" липня 2017 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:
головуючого судді: Капустинський М.В.
секретаря судового засідання: Демешко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди завданої в кримінальному правопорушенні, -
Позивач - ОСОБА_1, в особі свого представника - ОСОБА_2 звернувся до Енергодарського міського суду 16.03.2017 року з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 за договором ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування позову, пояснив, що 23.10.2014 приблизно о 18:00, відповідач, знаходячись за кермом автомобілю ВАЗ 2110 дер.ж номер НОМЕР_1 з причепом, проїжджаючи між будинками 13 та 21 по вулиці Радянській у місті Енергодарі Запорізької області, здійснив наїзд вищевказаним причепом на громадянку ОСОБА_1, 27.10.1953р.н., чим спричинив останній тілесні ушкодження. Згідно висновку з Енергодарського відділення судово-медичної експертизи від 09.03.2015р. №57 гр.ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала легке тілесне ушкодження в результаті травматичної дії тупого предмету, що могло бути спричинено в результаті дорожньо-транспортної пригоди та отримала моральні страждання просила суд стягнути 10000 грн. 00 коп..
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в задоволенні відмовити.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків:
В Постанові про закриття кримінального провадження від 25.04.2015р. винесеної старшим слідчим слідчого відділення Енергодапрського МВ ГУМВС України в Запорізький області (а.с.3) зазначено, що у ході досудового розслідування була допитана ОСОБА_1, яка пояснила, що 23.10.2014 р. приблизно об 18.30 вона вийшла на двір щоб винести сміття, викинувши сміття вона пішла в сторону дому і в цей момент повз неї проїжджав автомобіль, який зачепив ОСОБА_1, внаслідок чого вона впала за асфальт, водій даного автомобіля вийшов із машини та в подальшому відвіз її до лікарні. Крім того у ході досудового розслідування був допитаний ОСОБА_3, який пояснив, що 23.10.2014 приблизно о 18.30 він на своєму автомобілі «Лада 2110» з причепом по вул.Радянській (Української) знаходився біля сміттєвих баків, де викидав мотлох, після чого він побачив, що позаду машини лежить жінка, коли він підійшов до неї, то побачив, що вона лежить біля причепу та він відвіз її до лікарні.
Згідно висновку з Енергодарського відділення судово-медичної експертизи №57 гр.ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала легке тілесне ушкодження в результаті травматичної дії тупого предмету, що могло бути спричинено в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.5-6), у зв'язку з чим встановлюється відсутність у діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, але вбачаються ознаки адміністративного правопорушення.
Відповідно до наданої розписки від 23.10.204р. (а.с.4) наданої ОСОБА_3 стосовно обставин, яки мали місце 23.10.2014р. вбачається забезпечення матеріальної допомогою ОСОБА_1.
Відповідно до довідки про отримання допомоги хворому від 23.10.2014р. та медичної картки амбулаторного хворого, зазначено діагноз та ліківання тобто звернення за медичною допомогою в проміжок часу який вказує позивач ОСОБА_1.
В обґрунтування завдання моральної шкоди позивач зазначає, що така шкода полягає у сильних душевних переживаннях, пригніченому стані, постійному стресі та напрузі у зв'язку із тавмою обох голеней ног пошкоджених автівкою відповідача та неможливості протягом тривалого часу відновлювати первісний стан здоров,я який був до 23.10.2015 р..
Відповідно ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1167 ЦК України майнова та моральна шкода, задана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно частини 1, 2, 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розяснено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров,я.
Тобто з матеріалів справи наданих ОСОБА_1 вбачається фізичний біль та страждання. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.01.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до абз.2 п.5 та п.9 цієї ж постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
За таких обставин відповідно до вимог ст.10, 60 ЦПК України, матеріали справи та пояснення сторін містять належні та допустимі докази, які підтверджують завдання позивачу моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно до вимог частин 1 та 4 ст.60 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищезазначене, суд ддійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовів майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 р.», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень, тобто розмір судового збору становить 640 гривень 00 копійок.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від його сплати.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача, з відповідача на користь держави підлягає стягнення суового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, суд-
Вимоги позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди завданої у кримінальному правопорушенні - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІНН: 19400203391 на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНН: 19400203391, на користь держави, судовий збір в розмірі 640 (шісот сорок) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду виготовлено 17.07.2017 року
Суддя: М. В. Капустинський