Єдиний унікальний номер 236/192/16-к
Номер провадження 11-кп/775/57/2017
01 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут
в складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянула в відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 червня 2016 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Горлівка Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 30.05.2006 року Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. ст. 186 ч. 3, 185 ч. 3 КК України до 3 років 5 місяців 9 днів позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки; 2) 03.04.2008 року Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. ст. 296 ч. 4, 190 ч. 2, 185 ч. 3, 304, 353 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі; 3) 26.02.2014 року Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. ст. 296 ч.3, 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 15.09.2015 року Слов'янським міським судом Донецької області, за ст. 260 ч. 2, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання, за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, за ст..186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання ОСОБА_6 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Горлівка Донецької області, громадянина України, українця, офіційно не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого: 1) 20.11.2009 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.; 2) 13.01.2011 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. 185 ч.3, 15 ч. 1, 70 ч.1, 70 ч. 4 КК України до 3 років та 1 місяця позбавлення волі; 3) 29.03.2011 року Центральним - Міським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. 190 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі; 4) 19.05.2011 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. 185 ч.3, 186 ч. 2, 187 ч. 1, 70 ч. 1 , 70 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі; 5) 05.09.2011 року Авдіївським міським судом Донецької області, за ст.185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 5 років та 1 місяця позбавлення волі, 6) 11.09.2013 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 5 років та 1 місяця позбавлення волі, звільнився по відбуттю строку покарання 22.12.2015 року
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..186 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,
Обвинуваченими ОСОБА_6 були скоєні кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України та ОСОБА_7 було скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 ч.2 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , який був раніше неодноразово засуджений, і судимості з якого не зняті та не погашені, 20 грудня 2015 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи біля 7 околоту 4 дільниці Північного парку відправлення станції «Красний Лиман» Донецької області, побачив велосипед марки «ARDIS». Реалізуючи свій злочинний умисел, який виник раптово, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, таємно, повторно, викрав велосипед марки «ARDIS», який належить ОСОБА_10 , чим спричинив останньому матеріальний збиток на загальну суму 861 грн. 11 коп. З місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , який був раніше неодноразово засуджений, і судимості з якого не зняті та не погашені, 11 січня 2016 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, за попередньою змовою між собою, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, біля другого під'їзду будинку №5 по проспекту Гагаріна в м. Красний Лиман Донецької області, побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_11 , у руках якого знаходилась дорожня сумка з речами та сумка - чохол з ноутбуком.
ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 ззаду підбігли до ОСОБА_11 та заштовхали останнього в під'їзд, де ОСОБА_6 прижав до стіни ОСОБА_11 , з метою запобігання виклику допомоги, прикрив своєю рукою йому рот та очі. В цей же час, ОСОБА_7 шляхом ривку вихватив з руки ОСОБА_11 сумку з ноутбуком, яку останній намагався утримати на плечі, а ОСОБА_6 шляхом ривку зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюг.
Таким чином, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 умисно, застосували до потерпілого насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, повторно, відкрито викрали майно яке належить ОСОБА_11 , а саме:
?золотий ланцюг 585 проби, вагою 26 гр., вартістю 19 911 грн. 58 коп.;
?сумку - чохол для ноутбука, вартістю 166 грн. 67 коп.;
?ноутбук "HP" модель «15- r045 rs» з зарядним пристроєм до нього, вартістю 5953 грн. 25 коп.;
?комп'ютерну мишку «GEMBIRD», вартістю 46 грн. 25 коп.;
?флеш карту«SР Silicon Power», об'ємом 8 Гб, вартістю 81 грн. 75 коп.,
?зарядний пристрій до мобільного телефону «Samsung - Galaxy GT S5660» вартістю 100 грн.,
чим спричинили останньому матеріальний збиток на загальну суму 26 259 гривень 50 копійок.
Заволодівши викраденим і отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.
У апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку за не встановленням достатніх доказів його винуватості в суді. Апелянт зазначає, що докази отримані з порушенням права на захист і тому є недопустимими. Були порушені вимоги КПК, а саме він погодився давати показання після допиту всіх свідків, а суд помилково вказав у вироку, що він взагалі відмовився давати показання. Не надана критична оцінка показам свідків ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_13 . Не відповідає КПК і слідчі дії, проведені зі свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Крім того, судом було порушено його право на перегляд відеозаписів слідчих дій. Також апелянт вказує, що не встановлений факт приналежності викраденого велосипеда потерпілому.
У апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 ставиться питання про скасування вироку за не встановленням достатніх доказів його винуватості в суді; на нього вчинявся тиск робітниками поліції та ОСОБА_6 в ході досудового розслідування.
Апеляційна скарга прокурора відкликана до початку судового розгляду.
Заслухавши доповідача, обвинувачених і захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який прохав залишити вирок без змін, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони задоволенню не підлягають, а вирок суду слід залишити без змін, за таких підстав.
Свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, суд зробив на підставі доказів, які він дослідив та оцінив із дотриманням положень ст.94 КПК України. Суд навів у вироку докладні мотиви прийнятого рішення відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України.
Доводи апеляційних скарг, не викликають сумнівів у правильності судового рішення, й спростовуються зібраними у провадженні доказами.
Суд, першої інстанції згідно до вимог ст..94 КПК України дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення обвинувального вироку.
В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнавав, скористався своїм правом та відмовився давати суду показання та відповідати на запитання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , представлений захисником, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнавав, скористався своїм правом та відмовився давати суду показання та відповідати на запитання.
В основу вироку суд обґрунтовано поклав послідовні показання потерпілого і свідків, які були попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, а також приведені до присяги відповідно до вимог ст..352 КПК України, та які під час судового розгляду кримінального провадження стверджували і вказували наступне.
Потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що 11 січня 2016 року він приїхав до автостанції в м. Лиман Донецької області десь о 13 годині. У руках у нього знаходилась дорожня сумка з речами та сумка - чохол з ноутбуком. По дорозі додому він побачив раніше незнайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_7 запитав у нього, де знаходиться банкомат, він відповів. Коли він підходив до другого під'їзду будинку АДРЕСА_5 , де мешкає, ОСОБА_7 ззаду підбіг до нього та заштовхав в під'їзд. Потім підбіг ОСОБА_6 , прижав його до стіни, прикрив своєю рукою йому рот та очі. ОСОБА_7 вихватив з його руки сумку з ноутбуком, яку він намагався утримати на плечі, а ОСОБА_6 зірвав з його шиї золотий ланцюг. Після чого ОСОБА_7 вибіг з під'їзду, із сумкою з ноутбуком, а ОСОБА_6 його попередив, щоб він нікому нічого не казав, бо він його «заріже». Після того, що трапилося він піднявся до квартири, викликав поліцію. Викрадене майно йому працівниками поліції повернуто, окрім зарядного пристрою до мобільного телефону «Samsung - Galaxy GT S5660». Обвинувачених він упізнав, бо добре їх роздивився. У нього після того як ОСОБА_6 зірвав ланцюг з шиї залишилося садно на шиї.
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що ОСОБА_11 вдень 11 січня 2016 року приїхав в м. Лиман з Краматорська, зайшов до неї на роботу взяти ключі від квартири. У нього в руках була дорожня сумка та сумка-чохол для ноутбука, також на ньому був золотий ланцюг з хрестом. Десь через хвилин 15-20 він по телефону її повідомив, що на нього напали в під'їзді двоє чоловіків та пограбували; забрали ноутбук та золотий ланцюг.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що 11 січня 2016 року до обіду він бачив ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 в м. Красний Лиман Донецької області, біля заправки «Паралель».
Свідок ОСОБА_18 суду показав, що його знайомий ОСОБА_6 запропонував йому купити золотий ланцюг, він погодився. 12 січня 2016 року він зустрівся з ОСОБА_6 , той передав йому золотий ланцюг приблизно 52 см, за яким він заплатив 800 грн. 13 січня 2016 року даний ланцюг він добровільно видав робітникам поліції.
Протоколом огляду місця події від 11.01.2016 року, встановлено, що місцем події є другий під'їзд будинку АДРЕСА_5 (т.1 а.с.120-123), що підтверджує пояснення потерпілого ОСОБА_11 про місце скоєння правопорушення;
Із висновку судово-медичної експертизи від 12.01.2016 року № 4, вбачається що на тілі ОСОБА_11 мається тілесне ушкодження - садно шиї справа, яке могло утворитися від дії тупого предмету, яким міг були ланцюжок при його зриванні з шиї, в строк та за обставин, вказаних ОСОБА_11 і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.129), що підтверджує пояснення потерпілого ОСОБА_11 про обставини скоєння правопорушення;
Із протоколу огляду місця події від 11.01.2016 року, вбачається, що ОСОБА_19 добровільно видав слідчому: сумку - чохол чорного кольору для ноутбука, ноутбук "HP" модель «15- r045 rs» з зарядним пристроєм до нього, комп'ютерну мишку «GEMBIRD», флеш карту«SР Silicon Power», об'ємом 8 Гб, які він 11.01.2016 року придбав у чоловіка на ім'я « ОСОБА_20 » (т.1 а.с.136-138);
Із протоколу огляду предметів від 12.01.2016 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_21 заявив, що він впізнає свої речі: сумку-чохол чорного кольору для ноутбука, ноутбук "HP" модель «15- r045 rs» з зарядним пристроєм до нього, комп'ютерну мишку «GEMBIRD», флеш карту «SР Silicon Power», об'ємом 8 Гб (т.1 а.с. 146-147);
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12.01.2016 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_11 заявив, що він впізнає чоловіка, який стоїть першим у ряду зліва направо, та вказав, що саме він 11.01.2016 року заволодів його майном. Згідно вказаного протоколу крайнім зліва стоїть ОСОБА_6 (т.1 а.с.150-152);
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12.01.2016 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_11 заявив, що він впізнає чоловіка, який стоїть третім у ряду зліва направо, та вказав, що саме він 11.01.2016 року заволодів його майном. Згідно вказаного протоколу третім у ряду зліва направо стоїть ОСОБА_7 (т.1 а.с.153-156);
Протоколом огляду від 12.01.2016 року, згідно з яким ОСОБА_18 добровільно видав слідчому золотий ланцюг довжиною 55 см, вагою 26 г, який він придбав у свого знайомого ОСОБА_22 (т.1 а.с. 157-160);
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 17.01.2016 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_11 відтворив механізм вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . При цьому показав, як обвинувачений ОСОБА_6 тримав його за обличчя, як обвинувачений ОСОБА_7 зривав з нього сумку з ноутбуком, як ОСОБА_6 зірвав з його шиї золотий ланцюг ( т.1 а.с. 190-194);
Із протоколу пред'явлення речей для впізнання від 17.01.2016 року, вбачається, що потерпілий ОСОБА_21 заявив, що він впізнає свій золотий ланцюг серед трьох наданих ланцюгів під №3 (т.1 а.с. 195-197).
Згідно з оглянутих відеозаписів слідчих експериментів за участю обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході проведення слідчих експериментів як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 відтворили на місці механізм вчиненого кримінального правопорушення. При цьому вони показали де вони побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_11 , у руках якого знаходилась дорожня сумка з речами та сумка - чохол з ноутбуком; як вони підбігли до потерпілого та заштовхали його у під'їзд; яким чином ОСОБА_6 прижав до стіни ОСОБА_11 , з метою запобігання виклику допомоги, прикрив своєю рукою йому рот та очі, яким чином ОСОБА_7 шляхом ривку вихватив з руки ОСОБА_11 сумку з ноутбуком, яку останній намагався утримати на плечі, як ОСОБА_6 шляхом ривку зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюг.
Потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що працює монтером шляху на станції «Красний Лиман», 20 грудня 2015 року приїхав на роботу на велосипеді марки «ARDIS», який поставив до гаражу. Після закінчення роботи, десь у 17:00 годині він його вивіз з гаражу та пішов переодягатися, а коли повернувся, то велосипед зник. Хто його вкрав він не бачив. Він звернувся до поліції з заявою про крадіжку велосипеду. Велосипед йому повернуто працівниками поліції.
Із протоколу огляду предмету від 14.01.2016 року, вбачається, що ОСОБА_23 добровільно видала слідчому велосипед марки «ARDIS», який вона придбала у знайомого ОСОБА_22 в грудні 2015 року за 300 грн. (т.1 а.с. 222-223);
Із протоколу пред'явлення речей для впізнання від 18.01.2016 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 заявив, що він впізнає свій велосипед марки «ARDIS», який у нього було викрадено 20 грудня 2015 року, серед трьох наданих на впізнання велосипедів під №1 (т.1 а.с. 224-226);
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 22 січня 2016 року вбачається, що ОСОБА_6 відтворив на місці механізм вчиненого кримінального правопорушення. При цьому він показав місце звідки він викрав велосипед (т.1 а.с. 243а-244).
Доводи апелянтів про порушення їх права на захист не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів судової справи, за клопотанням обвинувачених їм судом були призначені захисники, була оголошена перерва для ознайомлення захисників із матеріалами провадження і спілкування захисників із обвинуваченими. Як вбачається із журналів судового засідання перегляд відеозаписів в режимі відео конференції був неможливим із технічних причин, між тим обвинувачені висловили своє бажання приймати участь у режимі відео конференції; у зв'язку із тим, що вони порушували порядок в судовому засіданні, вони були видалені із засідання ухвалою суду. Вказані процесуальні дії суду не суперечать вимогам кримінального процесуального закону (т.2 а.с.28-29, 39-40, 45-46, 48-49, 116-117). Як вбачається із журналу судового засідання, обвинувачені відмовились давати показання (т.2 а.с.123).
Таким чином, колегія суддів вважає доводи апелянтів такими, що не заслуговують на увагу.
Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до вказаної статті кримінального закону, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, здоровий, є працездатною за віком особою, проте суспільно корисною діяльністю не займається, офіційно не працевлаштований, доходів не має, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, був неодноразово засуджений, в тому числі і за злочини проти власності, судимості не зняті та не погашені в установленому порядку, обставину що обтяжує покарання - рецидив скоєння злочинів та визначив строк позбавлення волі у межах, наближених до мінімального, передбачених вищезазначеним кримінальним законом.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вказаної статті кримінального закону, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є працездатною за віком особою, проте суспільно корисною діяльністю не займається, офіційно не працевлаштований, доходів не має, перебуває в цивільному шлюбі, за місцем проживання характеризується задовільно, був неодноразово засуджений за злочини проти власності, судимості не зняті та не погашені в установленому порядку, та визначив строк позбавлення волі у межах, наближених до мінімального, передбачених вищезазначеним кримінальним законом.
Призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 червня 2016 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити без змін.
Відповідно до ст..72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 12.01.2016 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На ухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали.
Судді: