вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" червня 2017 р. Справа № 911/1457/17
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/1457/17
за позовом приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», м. Черкаси
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
с. Петропавлівська Борщагівка
про стягнення 10 342,66 грн.
Представники:
від позивача: Іванченко І.М. - довіреність № 313 від 03.10.2016;
від відповідача: не з'явився.
Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 10 342,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 3130 від 30.07.2012, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 562,34 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 511,63 грн. 20 % річних, 756,23 грн. 10 % штрафу, 1 512,46 грн. 20 % штрафу.
Ухвалою суду від 15.05.2017 порушено провадження у справі № 911/1457/17.
Ухвалою суду від 31.05.2017 розгляд справи був відкладений.
В судових засіданнях 31.05.2017 та 21.06.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Відповідач або його представник в судові засідання 31.05.2017 та 21.06.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 15.05.2017 та 31.05.2017 не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярію суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 15.05.2017 та від 31.05.2017 щодо направлення їх копій відповідачу. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
30.07.2012 між приватним підприємством «Торговий Дім Поляков» (позивач, постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) укладений Договір поставки № 3130, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари (товар) а покупець зобов'язався прийняти такий товар та оплатити його вартість на умовах, визначених договором та виписаних накладних. Сума товару, ціна одиниці, асортимент та кількість товару, а також дата його відвантаження визначаються у накладній.
Пунктом 3.5 договору визначено, що при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує факт поставки, його якість та кількість. Сторони договору погодили, що особа, яка підписала накладну є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни товару, який поставляється.
Умовами п. 4.2 договору визначено, що покупець здійснює розрахунки за отриманий товар, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника.
Так, на виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань, позивачем згідно з видатковими накладними № АКФ-249342 від 06.12.2016, № АКФ-249466 від 06.12.2016, № АКФ-249606 від 06.12.2016, № АКФ-258977 від 06.12.2016, № АКФ-258962 від 15.12.2016, № АКФ-262352 від 20.12.2016 поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 11 443,00 грн.
Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість товару поставленого позивачем на підставі договору та видаткових накладних, сплачена відповідачем, з урахуванням його часткового повернення, лише частково в сумі 3 880,66 грн., вартість товару в сумі 7 562,34 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів повної оплати отриманого товару не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором з оплати вартості товару, що отриманий від позивача.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача, в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 3130 від 30.07.2012 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 562,34 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач, на підставі п.п. 5.3, 5.4 договору, просить суд стягнути 756,23 грн. 10 % штрафу та 1 512,46 грн. 20 % штрафу, нарахованих від суми заборгованості.
Умовами п.п 5.3, 5.4 договору визначено, що при порушенні покупцем строків оплати товару, понад 30 днів, покупець зобов'язується сплатити штраф у розмірі 10 % від прострочено суми. Якщо порушення строків оплати товару, становить понад 45 днів, покупець зобов'язується сплати штраф у розмірі 20 % від прострочено суми
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Оскільки прострочення відповідачем щодо оплати отриманого товару становить більше 45 днів, то на відповідача покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 % від простроченої суми (п. 5.4 договору), який вже включає в себе прострочення на строк понад 30 днів та штраф в розмірі 10 % (п. 5.3 договору).
На підставі вказаних норм права, враховуючи, що доданий до матеріалів позовної заяви, розрахунок штрафу у розмірі 20 % є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 512,46 грн. 20 % штрафу визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню. В задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 756,23 грн. 10 % штрафу суд відмовляє.
Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 5.2 договору, просить суд стягнути з відповідача 511,63 грн. 20 % річних, нарахованих на суму заборгованості від кожної видаткової накладної окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами п. 5.2 договору визначено, що при порушенні покупцем строків оплати товару, визначеного в п. 4.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення.
Враховуючи, що наявний в матеріалах справи розрахунок 20 % річних є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 511,63 грн. 20 % річних визнається судом та підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволені позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» (18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131) 7 562 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 34 коп. заборгованості, 511 (п'ятсот одинадцять) грн. 63 коп. 20 % річних, 1 512 (одну тисячу п'ятсот дванадцять) грн. 46 грн. 20 % штрафу та 1 483 (одну тисячу чотириста вісімдесят три) грн. 01 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 03.07.2016
Суддя О.О. Христенко