ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.07.2017Справа №910/6558/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металінвест ЛТД»
До відповідача публічного акціонерного товариства «Сбербанк»
Про визнання недійсним п. 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»
До відповідача публічного акціонерного товариства «Сбербанк»
Про визнання недійсним п. 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від позивача Кобець І.В. (за дов.)
від відповідача Тищук М.А. (за дов.)
від третьої особи Кравцов С.В. (за дов.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Металінвест ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання недійсним п. 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015, яким встановлено, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосується його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються цього договору, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України».
Позовні вимоги мотивовані двома підставами: укладення договору під впливом тяжких обставин для поручителя (ст. 223 ЦК України) та передача на розгляд третейського суду спорів, не підвідомчих третейському суду.
Обґрунтовуючи тяжкі обставини, які вплинули на включення до договору поруки оспорюваного пункту, позивач посилався на те, що публічне акціонере товариство «Укрвторчормет», в якому позивач володіє контрольним пакетом акцій, було під загрозою банкрутства, а тому уклавши дане застереження, позивач фактично був усунутий від можливості звернення до суду загальної юрисдикції та вибору третейського судді.
Непідвідомчисть переданого за п. 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015 на розгляд третейського суду спору стосується визнання недійсним договорів, які, як вважає позивач, можуть розглядатись виключно судом загальної юрисдикції.
21.04.2017 суд порушив провадження у справі № 910/6558/17.
22.05.2017 відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» в межах справи № 2/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет», товариства з обмеженою відповідальністю «Металінвест ЛТД» про стягнення за договором про відкриття кредитної лінії 74-В/11/54KЛ від 07.07.2011. В рамках даної справи була розглянута зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Металінвест ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання недійсним п. 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015, в задоволенні якої було відмовлено.
Підставою для припинення провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України є наявність рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спрів між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Металінвест ЛТД» до публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання недійсним п. 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015 було заявлено з підстав невідповідності його законодавству, що регулює обіг валюти в Україні. Вказане свідчить про різні підстави, з яких заявлено даний позов та зустрічний позов у справі, що розглядалась постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України». А тому клопотання про припинення провадження у справі суд відхиляє.
В свою чергу, позивач звернувся з клопотанням про залучення публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Клопотання судом відхилено, оскільки публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет» є боржником і його обов'язки виникли за кредитним договором, а не внаслідок укладення договору поруки, а тому рішення у справі жодним чином не вплине на права та обов'язки публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет».
03.07.2017 публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет» звернулося до суду з клопотанням про залучення його до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та подав позовну заяву про визнання недійсним пункту 6.8 договору поруки № 4 від 25.05.2015.
На думку публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» спір про стягнення заборгованості у валюті є публічно-правовим, а тому не може розглядатись третейськими судами.
Відповідач відхилив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Металінвест ЛТД» та публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет». На його думку:
- виключний перелік справ, що не підвідомчі третейським судам, наведено в ст. 6 Закону України «Про третейські суди» норми якої не містять застережень щодо неможливості розгляду третейськими судами спорів, що виникають з кредитів у іноземній валюті. Відносини щодо кредитування суб'єктів господарювання не містять ознак публічно-правових;
- не доведено наявність тяжких обставин та укладення договору на вкрай невигідних умовах.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
07.07.2011 публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (що є правонаступником публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ») (Банк) та публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет» (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії № 74-В/11/54KЛ (далі - Кредитний договір),
25 травня 2015 року між Банком та Позичальником укладено додатковий договір № 5 до Кредитного договору.
Того ж дня, 25.05.2015, з метою забезпечення виконання Кредитного договору (в новій редакції), між Банком та TOB «Металінвест ЛТД» (поручителем) укладено договір поруки № 4 (далі - Договір поруки).
Відповідно до п. 6.8 Договору поруки сторони передбачили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосується його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються цього Договору, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійного діючого третейського суду від 15.03.2013, видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.uа/. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним головою третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://arbitrate.com.uа/. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовилися, що рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» є остаточними і обов'язковими з дати його винесення. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього Договору.
Законом України «Про третейські суди» передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (статті 1, 5).
Третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди», для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Таким чином, третейська угода про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, що спростовує доводи TOB «Металінвест ЛТД» про неможливість звернення до суду загальної юрисдикції про захист своїх прав.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона, у т.ч. підписана сторонами. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (ст. 7 Закону).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про третейські суди», місцезнаходженням постійно діючого третейського суду є місцезнаходження його засновника, що не обмежує засновника третейського суду в праві визначати розташування третейських суддів за адміністративно-територіальним принципом.
Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України, у тому числі, асоціаціях.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про третейські суди» сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів.
За умовами спірного пункту Договору сторонами обрано постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», та визначено кількісний та персональний (особовий) склад - спір розглядається одноособово суддею, призначеним головою третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» зі списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду, що спростовує доводи позивача про позбавлення його можливості вибору третейського судді. Крім того, ст. 14 Закону України «Про третейські суди» не містить імперативного припису щодо обв'язку сторін визначити склад суду, а тільки надає їм таке право.
Частина 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті (корпоративні спори), та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Законом України «Про третейські суди» (ст. 6) встановлено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком наведеного у вказаній нормі переліку.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).
Одним зі способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
Таким чином, третейська угода/третейське застереження про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Наявність третейського застереження у договорі не позбавляє права сторін звертатися до суду відповідної юрисдикції за вирішенням спору.
Тому, як зазначено вище, третейське застереження, що міститься у Договорі не є відмовою TOB «Металінвест ЛТД» від звернення до суду. Разом з цим, підписавши Договір із третейським застереженням, TOB «Металінвест ЛТД» добровільно висловило свою згоду на передачу спору до третейського суду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про невідповідність волевиявлення позивача під час підписання Договору його внутрішній волі.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виключний перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди, наведено у 6 Закону України «Про третейські суди», серед яких:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Справи про визнання недійсними договорів не віднесено Законом до справ, непідвідомчих третейським судам.
Оскільки, як зазначено вище, звернення до третейського суду є одним зі способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин, визначене Цивільним кодексом України право на звернення до суду у встановлений спосіб (ст. 16 ЦК України), у тому числі і з вимогами про визнання недійсним договору, може бути реалізовано шляхом застосування третейського судочинства. А тому доводи TOB «Металінвест ЛТД» про те, що виключно суди загальної юрисдикції можуть розглядати спори про визнання недійсними угод, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві.
Також TOB «Металінвест ЛТД» не доведено включення до п. 6.8 до Договору під впливом тяжкої обставини.
Відповідно до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Отже, позивачем повинно бути доведено одночасна наявність двох умов: вплив тяжкої обставини, вкрай невигідні умови та причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином.
Третейська угода спрямована на реалізацію права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин, вона не встановлює зобов'язання, з метою виникнення якого сторони вступають у правовідносини між собою. А тому наявність чи відсутність третейського застереження у Договорі жодним чином не впливала б на загрозу банкрутства публічного акціонерного товариства «Укрвтрочормет», оскільки третейське застереження не регулює будь-які фінансові чи економічні обставини.
З огляду на викладене, позовні вимоги TOB «Металінвест ЛТД» є не обґрунтованими та не підлягають задовленню.
Вирішуючи позовні вимоги позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укрвтрочормет» суд виходить з такого.
За загальним правилом, визначеним ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду пов'язано із захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Виходячи з приписів ст. 33 ГПК України, на публічне акціонерне товариство «Укрвтрочормет» покладено обов'язок доведення порушення оскаржуваним пунктом Договору його прав і охоронюваних законом інтересів.
Всупереч ст. 1 ГПК України публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет» не навело жодної обставини, яким чином п. 6.8 Договору, який передбачає порядок вирішення спорів між TOB «Металінвест ЛТД» та відповідачем, перебуває у конфлікті з його правами та якими саме.
Недоведеність порушеного пава є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та третю особу з самостійними вимогами на предмет спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Повний текст рішення складено 03.08.2017.
СуддяС. А. Ковтун