ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
01.08.2017Справа № 910/12496/17
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін позовну заяву Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 8 961,34 грн., -
ВСТаНОВИВ:
Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми в розмірі 8 961,34 грн.
Подана Комунальним підприємством "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позовна заява від 26.07.2017р. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою (предмет позову) слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків:
- одна підстава виникнення;
- одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому. Відтак, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З аналізу матеріалів поданої позовної заяви випливає, що в ній об'єднано кілька вимог, а саме стягнення заборгованості відповідно до 2 різних договорів (Договору №ДН-С-00251/0206 щодо розміщення об'єкту сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі від 21.05.2015р. та Договору №ДН-С-00250/0209 щодо розміщення об'єкту сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі від 21.05.2015р.), не пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Аналізуючи вимоги, викладені в позовній заяві, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав, якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.
Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено 2 (два) окремих договори, два окремих предмети спору, два окремих розрахунки суми боргу.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, суд враховує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, а позивач не позбавлений права захистити своє порушене право шляхом подачі двох позовів про стягнення заборгованості по кожному договору окремо.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, з 01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.
Відповідно до ст. 55 ГПК України та п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. ціну позову вказує позивач.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом, об'єднавши в ньому вимоги за двома договорами, в якості сплати судового збору надав платіжне доручення № 4041 від 20.07.2017р. на суму 1 600,00 грн., тобто як за одну вимогу, що зумовлює повернення його позовної заяви на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 процесуального кодексу.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. п. 4, 5 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовну заяву Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов