79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"31" липня 2017 р. Справа № 909/315/17
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Давид Л.Л.
суддів Гриців В.М.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Оштук Н.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд", м. Івано-Франківськ від 07.06.2017 за вих. № 62/06 (вх. № апеляційного суду 01-05/2932/17 від 26.06.2017)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 (суддя Фанда О.М.)
у справі № 909/315/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд", м. Івано-Франківськ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ, м. Івано-Франківськ
про визнання протиправними дій, зобов'язання відновити постачання електричної енергії та здійснити коригування (збільшення) договірних величин обсягу споживання електричної енергії
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 01.02.2017)
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №40 від 15.05.2017), ОСОБА_4 (довіреність №1121 від 04.10.2016).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 (суддя Фанда О.М.) у справі № 909/315/17 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Альфабуд" до ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ про визнання протиправними дій ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ про зобов'язання відновити постачання електричної енергії згідно договору № 2402833-Б від 25.06.2013 та здійснити коригування (збільшення) договірних величин обсягу споживання електричної енергії до 8754 кВт згідно здійсненої ТОВ "Альфабуд" попередньої оплати на підставі платіжного доручення № 493 від 21.12.2016.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 у справі № 909/315/17, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було взято до уваги те, що припинення подачі електроенергії на будівельний майданчик було здійснено Відповідачем з порушенням вимог п.п 7.1., 7.5., 6.46, 3.34 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 (надалі по тексту - ПКЕЕ).
Також, як зазначає Скаржник, ним були виконані умови щодо оплати вартості обсягу постачання електричної енергії, а відтак Відповідач зобов'язаний був скоригувати договірні величини до 8 744 кВт згідно проведеної плати на суму 20 670 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 493 від 21.12.2016.
Крім того, Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги як доказ, платіжне доручення № 2 від 26.01.2017, за яким ним була проведена оплата за рахунком Відповідача від 10.01.2017, яка в свою чергу, була зарахована Відповідачем з урахуванням ПДВ.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Альфабуд", м. Івано-Франківськ від 07.06.2017 за вих. № 62/06 (вх. № апеляційного суду 01-05/2932/17 від 26.06.2017) на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 у справі № 909/315/17 до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 11.07.2017.
У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу від 05.07.2017 Відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, з підстав правомірності та обґрунтованості судового рішення. У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу від 28.07.2017 Відповідач вказує про те, що Апелянт всупереч вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, не вірно вказав призначення платежу, а тому дані кошти були зараховані як попередня оплата за електроенергію, крім того Позивач не довів як саме було порушено процедуру припинення постачання електроенергії.
У судовому засіданні 11.07.2017 за згодою представників сторін оголошено перерву до 31.07.2017.
У судовому засіданні 31.07.2017 представники Сторін навели свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 31.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у них докази в сукупності з доводами апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши представників Позивача та Відповідача, судова колегія встановила наступне:
25.06.2013 між ПАТ “Прикарпаттяобленерго” (постачальник) та ТОВ “Альфабуд” (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №2833-Б від 25.06.2013.
Надалі, 29.12.2015 між сторонами був укладений додатковий правочин про зміни до договору про постачання електричної енергії № 2833Б від 25.06.2013, в якому були погоджені договірні величини (обсяги) постачання електричної енергії споживачу на розрахункові періоди 2016 року (а.с. 55).
У відповідності до додатку № 2 до договору, споживач щомісячно 22 числа календарного місяця направляє уповноваженого представника у відповідну філію постачальника для подання додатку № 6 та отримання відповідних рахунків. Споживач здійснює попередню оплату у терміни, визначені договором, на наступний розрахунковий період на суму вартості 100 % обсягу постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 22 числа поточного місяця та триває до 21 числа наступного місяця.
Щомісячно Споживач проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним договором протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
У відповідності до абз. 4 п. 6.1 ПКЕЕ обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.
Листом за вих. № 44/12 від 21.12.2016 Позивач звернувся до Відповідача про збільшення ліміту електроенергії на грудень 2016 року до 9800 кВт/год (а.с. 17).
Повідомленням за вих № 024/2340 від 30.12.2016 Відповідач відмовив Позивачу у коригуванні договірних величин споживання електричної енергії на грудень 2016 року, через несплату позивачем додатково замовлених величин відповідно до умов договору (а.с. 17).
21 грудня 2016 року представником Івано-Франківського РЕМ в присутності представника споживача проведено технічну перевірку, за результатами якої складено Акт (а.с. 56).
14 лютого 2017 року Відповідачем рекомендованим листом на адресу Позивача направлено повідомлення про припинення електропостачання з 22.02.2017 у разі нездійснення оплати рахунку № 2402833-6/4 від 10.01.2017 (а.с. 22).
22 лютого 2017 року Івано-Франківським РЕМ видано розпорядження на припинення електропостачання №497, згідно якого припинено електропостачання на об'єкт ТОВ Альфабуд” (будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130).
Відповідач листом від 01.03.2017 за вих. № 024/388 додатково повідомив Позивача про необхідність погашення оплатити 15 294,30 грн. за понадлімітне споживання електричної енергії з обов'язковим зазначенням призначення платежу: “за перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно рахунку №2402833-6/4 від 10.01.2017” (а.с. 19, 25).
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергії) споживачеві (абоненту) який зобов'язаний оплатити прийняти енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.
Цією нормою Закону визначено, що споживачі - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Таким чином, Законом встановлено, що основним документом який регулює відносини споживача електричної енергії та енергопостачальника є Договір про постачання електричної енергії.
В спірному випадку між сторонами виникли спірні правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії.
У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч. 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
У відповідності до п. 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі виникнення у споживача необхідності скоригувати договірну величину споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період у сторону збільшення, споживач самостійно розраховує вартість додаткових обсягів споживання електричної енергії як добуток додаткових обсягів споживання електричної енергії і тарифу попереднього розрахункового періоду та проводить оплату вартості додаткових обсягів споживання електричної енергії до дня звернення до постачальника із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії (п. 2 Додаткового правочину про зміни до Договору про постачання електричної енергії від 29.12.2015).
У відповідності до п. 4 Додаткового правочину споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку визначеному умовами розділу 5 цього Договору.
У відповідності до п. 5.5 Договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.
У відповідності до п. 6.11 ПКЕЕ, п.1 додатку 2 до Договору дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за врегульованим тарифом.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач листом за вих. №44/12 від 21.12.2016 звернувся до Відповідача про збільшення ліміту електроенергії на грудень 2016 року до 9800 кВт/год. Даний лист будо надіслано Відповідачеві 26.12.2016 та отримано ним 28.12.2016, що підтверджується відміткою на ньому.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, з врахуванням вимог ПКЕЕ та умови Договору, для отримання коригування договірних величин електроспоживання на грудень 2016 ТОВ “Альфабуд” як споживач повинен був здійснити оплату 100% вартості обсягу постачання електричної енергії, вказаного у Додатку 1 на суму 2 363,88 грн. за 10000 кВт./год, та звернутися до постачальника із заявою про коригування договірних величин не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, тобто не пізніше ніж 14.12.2016, оскільки розрахунковий період “грудень” триває з 22.11.2016 по 21.12.2016. Проте, як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся до Відповідача 26.12.2016 (а.с. 76).
Також, Позивач повинен був здійснити оплату вартості додаткових обсягів споживання електричної енергії до 13.12.2016 - дня звернення з заявою до постачальника про коригування договірної величини (п.2 Додаткового правочину від 29.12.2015). Натомість, як зазначено ним в апеляційній скарзі та вбачається з платіжного доручення така оплата була ним здійснена 21.12.2016 (а.с. 16).
Як підтверджується матеріалами справи, Позивач порушив вказані вище умови, що слугували правомірною підставою для відмови Позивачу в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії на грудень 2016 року.
У відповідності до ч. 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Пунктом. 4.2.2 договору сторонами також узгоджено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
У відповідності до п. 6.1 ПКЕЕ обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
У відповідності до п. 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксують терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.
Відповідно до п. 6.13 ПКЕЕ у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
За результатами проведення представником відповідача технічної перевірки у позивача в присутності представника споживача, про що складено відповідний Акт, копія якого долучена до матеріалів справи, та підбиття підсумків розрахункового періоду з 22.11.2016 по 21.12.2016, Відповідачем встановлено факт перевищення договірних величин споживання електричної енергії, у зв'язку із чим направлено на адресу Позивача рахунок №2402833-б/4 від 10.01.2017 про перевищення договірних величин споживання на суму 15 274 грн. 60 коп. (а.с. 19).
У відповідності до пп. 3 пункту 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.
В даному рахунку зазначено, що при його оплаті обов'язково вказувати призначення платежу "за перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно рахунку №2402833-б/4 від 10.01.17".
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач платіжним дорученням № 2 від 26.01.2017 сплатив суму в розмірі 15 500 грн. Дане платіжне доручення не було взято судом першої інстанції до уваги як належний доказ часткової проплати, оскільки в ньому не було зазначено як призначення платежу: "за перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно рахунку №2402833-б/4 від 10.01.17", як про це вказувалося в рахунку №2402833-б/4 від 10.01.2017 (а.с. 20).
Проте, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на те, що як вбачається з платіжного доручення № 2 від 26.01.2017 кошти в розмірі 15 500 грн. були перераховані Відповідачу як «оплата згідно договору № 2402833-б.В т.ч. ПДВ - 2583,33», інших договорів між Сторонами не укладалося , інших правових підстав для перерахунку суми в розмірі 15 500 грн. між Сторонами не існувало, кошти в розмірі 15 500 грн. були отримані Відповідачем та ним не повернені Позивачу як помилково сплачені. Дана обставина не спростована Відповідачем.
За таких обставин, судова колегія, дійшла висновку про відсутність у Відповідача правових підстав для припинення постачання Позивачу електричної енергії у зв'язку з несплатою рахунків відповідно до умов договору, наявність яких передбачена цими Правилами.
При цьому, Відповідачем не подано суду доказів зарахування коштів в розмірі 15 500 грн., сплачених за платіжним дорученням № 2 від 26.01.2017 як попередню оплату за електроенергію.
У зв'язку з наведеним, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 у справі № 909/315/17 в частині відмови в задоволенні позову ТОВ "Альфабуд" до ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ про зобов'язання ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ відновити постачання електричної енергії згідно договору № 2402833-Б від 25.06.2013 підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст. 26 Закону).
Витрати позивачів, відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження, як-то угоди про надання відповідних послуг, належно оформленої довіреності, платіжного документа про сплату відповідних послуг, свідоцтва, ордеру.
За змістом положень ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України на сторони у справі можливе покладення сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката, та входять до складу судових витрат.
На підтвердження факту надання Позивачеві адвокатських послуг адвокатом ОСОБА_2, в матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 01.02.2017, квитанція прибуткового ордеру № 6 від 21.03.2017 на суму 11 000 грн., акт виконаних робіт від 20.03.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 883 від 21.05.2012 (а.с. 23-27)
Як вбачається з акту виконаних робіт від 20.03.2017, до суми 11 800 грн. включено участь в судових засіданнях, у тому числі в суді апеляційної та касаційної інстанціях та підготовка апеляційної та касаційної скарг, тобто послуги, які ще не могли бути фактично надані адвокатом при розгляді справи в місцевому господарському суді.
Надавши правову оцінку акту виконаних робіт від 20.03.2017, судова колегія зазначає , що даний акт не є належним доказом понесення адвокатських витрат за подання апеляційної скарги в даній справі, підготовку інших процесуальних документів, за участь представника в судових засіданнях після дати його підписання. При цьому, ні договір від 01.02.2017, ні акт виконаних робіт від 20.03.2017 не містить посилання на номер справи за якою надавалася правова допомога.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково в частині скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 у справі № 909/315/17 щодо однієї з позовних немайнових вимог, витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на Відповідача у справі в розмірі 3 360 грн. (1600 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1760 грн. за результатами перегляду рішення в апеляційному порядку).
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТОВ "Альфабуд", м. Івано-Франківськ від 07.06.2017 за вих. № 62/06 (вх. № апеляційного суду 01-05/2932/17 від 26.06.2017) задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 у справі № 909/315/17 скасувати в частині відмови в позові про зобов'язання ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ відновити постачання електричної енергії згідно договору № 2402833-Б від 25.06.2013.
3. В цій частині позов задоволити та прийняти нове рішення, зобов'язати ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ відновити постачання електричної енергії згідно договору № 2402833-Б від 25.06.2013
4. В решті рішення суду залишити без змін.
5. Стягнути з ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, код ЄДРПОУ 00131564) на користь ТОВ "Альфабуд" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 136/3, код ЄДРПОУ 32606025) 3 360 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях.
6. Місцевому господарському суду видати наказ.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 02.08.2017.
Головуючий суддя Л.Л. Давид
Суддя В.М.Гриців
Суддя Г.Т.Кордюк